Наша история

Про таке

1. 1895, 11 серпня – впливові підприємці із Бельгії Луї Ламберт, Поль Нобле і Джозеф Сізеле купують у місцевого поміщика Дмитра Костянтиновича Номікосова ділянку землі у 210 десятин біля станції Костянтинівка та села Сантуринівка за 30.405 рублів золотом.
/
Наостанок треба сказати, що реальний Дмитро Номікосов та його нащадки кудись зникають у круговерті революційних подій 1917 року та наступних років громадянської війни в Росії, та національно-визвольних змагань в Україні.
/
На деяких дореволюційних картах, які зображували територію костянтинівської промислової агломерації, поруч з районом залізничного вокзалу можна побачити селище Номікосівка.
/
У п’ятницю у Бахмуті нам вдалося зустрітися з відомим істориком-публіцистом, заступником головного редактора проекту "Історична правда", ведучим програми "Розсекречена Історія" на каналі UA:Перший, у складі Українського інституту національної пам'яті - автором Закону України про декомунізацію Олександром Зінченко (народився та
/
Питання, яке ще не досліджене достатньо добре нашими краєзнавцями – заселення регіону Кривого Торця, тобто заселення тих земель, які складають в наш час сучасну Костянтинівку. Звернемося для початку до «Журнала генерал-фельдмаршала князя А.А. Прозоровского 1769 – 1776».
/
Спробуємо розібрати Донську козацьку шляхетність греків Номікосових. В серпні 1895 року відбуваються кілька символічних зустрічей між сантуринівським поміщиком Підосавулом Д.К. Номікосовим та бельгійськими підприємцями Луї Ламбертом, Полем Нобле і Джозефом Сізеле.
/
У квітні 2018 року у Львові вийшла друком книга «Праця, виснаження та успіх: промислові мономіста Донбасу». Видання здійснено у співпраці Центру міської історії Центрально-Східної Європи (м. Львів) і Програми вивчення східної України ім. Ковальських, Канадського інституту українських студій (м. Харків).
/
В дореволюційних генеалогічних дослідженнях дворянських родів Донського козацтва можна зустріти грецьке за походженням прізвище Номікосов. Це одно указує на вище середнього рівня роль Номікосових в історії Донського козацтва.
/
Вчора Костянтинівка приймала книгу «Праця, виснаження та успіх: промислові мономіста Донбасу» та її авторок, відомих медіа та наукових фігур: Олену Стяжкіну, докторку історичних наук, професорку, старшу наукову співробітницю Інституту історії НАНУ, Ксенію Кузіну, кандидатку історичних наук, старшу наукову співробітницю Інситуту
/
Карта називається «Карта підпринятих у 1736 році армією ЇЇ ІМПЕРАТОРСЬКОЮ ВЕЛИЧНІСТЮ проти турок і татар переможних військових дій між Доном та Дніпром та при цих ріках».
/
Перший осінній день – це ще і сумна дата для всіх європейців. 1 вересня 1939 року в Європі розпочалася друга світова війна. Це сумний привід для історика ще раз задуматися над нашим недавнім радянським минулим.
/
У 2018 р. в Києві вийшло українське видання повісті Василя Гайдарівського (Гайворонського) «Спокута». Воно повторює американське видання 1991 року («Спокута» (повість), з післясловом «Автор про себе», накладом Софії Гайдарівської, Украпрінт, Філадельфія). В сучасному українському виданні не зазначено якй наклад.
/
Перший досвід залучення до залізничного будівництва іноземного капіталу (Головне Товариство Залізниць) в Російській Імперії виявився настільки незадовільним, що будь яка інша форма організації залізничного будівництва в країні виявилася б прийнятною.
/
Перша парова залізниця загального користування, а не заводська Ліверпуль — Манчестер була відкрита у 1830 році. З цього часу в усьому світі почався швидкий розвиток залізничного транспорту. У тому ж 1830 перша комерційна залізниця загального користування була побудована в Америці, її протяжність склала 64 км.
/