Ярослав

Про таке

Ну и допёк же Вы меня Ярослав! Эта Ваша статья с поэтическими руладами. Ткач А. И. Письмо в редакцию. 18.11.2007 г.
/
…головне — парад! Так наказав головковерх.
/
Но только условие: кем угодно, когда угодно, что угодно, но чтобы была такая бумажка, при наличии которой ни Швондер, ни кто другой не мог бы даже подойти к двери моей квартиры. Тщательная бумажка. Фактическая. Настоящая! Броня. Чтобы имя даже не упоминалось. Кончено. Я для них умер.
/
Службова недбалiсть, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язкiв через несумлiнне ставлення до них, що заподiяло iстотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та iнтересам окремих громадян.., - карається штрафом вiд п’ятдесяти до ста п&
/
Барка - це надбання не тільки української культури, але й світової, одна із тих особистостей, хто завдяки великій внутрішній силі та глибокому провидінню робив світ до безмежності кращим.
/
Край наш бедны, край наш родны! Лес, балоты і пясок... Чуць дзе крыху луг прыгодны... Хвойнік, мох і верасок. А туманы, як пяленка, Засцілаюць лес і гай. Ой ты, бедная старонка!
/
Моня, почему у вас лещ с мягким знаком? — Какого завезли, таким и торгуем. Анекдот
/
Закінчення. Початок в № 29. «Цілковито серйозно стверджується, що історія людства починається з туркменського народу — загального прародителя всіх народів і культур. Саме туркмени, як виявляється, винайшли і колесо, і метал.
/
Усі комуністичні і наближені до них газети завжди були і залишаються брехливими, заради своїх політичних цілей. Як беззаперечний доказ, і є ця стаття.
/
Раби, подножки, грязь Москви, …Чого ж ви чванитеся, ви! Сини сердешної Украйни! Що добре ходите в ярмі, Ще лучше, як батьки ходили. Т. Г. Шевченко (1814–1861).
/
На этой улице подростком Гонял по крышам голубей, И здесь, на этом перекрестке, С любовью встретился своей. Фатьянов А.И. (1919-1959)
/
Ми пройшли дорогою крутою, Спричинивши історичні зміни. Він ще вчора звався Сиротою, — Нині зветься сином України. Петро Осадчук. 28.06.96 р.
/
«Обраних народів не існує. Історія кожного народу має свої славетні й нікчемні сторінки, свої злети і падіння, і ми повинні мати досить снаги, аби сприймати наявність перших і других спокійно, гідно і без істеричного смикання. Люди зазвичай не хочуть знати нічого поганого про своїх близьких, бо правда є надто прикрою.
/
На старих фотографіях всі молоді. За роками людина сама себе кличе. У зіницях печалі, як в чорній воді, Відбиваються люди, дерева, обличчя… І стонадцятий сніг ті поля притрусив І уже прилетять не ті самі лелеки.
/
Medice, cura te ipsum [лат.] — врач, исцелись сам.
/
З ким би не починалась розмова щодо нашого недавнього минулого, вона закінчувалась однаково, згадкою про ковбасу за ціною 2,10. Вони забули про злидні, про знущання начальників, про спровоковану війну. Вони ностальгують за дешевою ковбасою.
/
«Человек, погрязший в гордыне трезвости, щепетильности и порядочности является очень опасным для властей, т.к. имеет склонность к свободе ума и вольномыслию...» «Осуждение Паганини», Анатолий Виноградов (1888-1946).
/
Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох. Ліна Костенко.  
/
Очень жаль, что в Украине, как в России, и теперь огромное количество архивных материалов просто не доступны, в то время как в бывшей Восточной Германии историки имеют доступ почти ко всем материалам органов государственной безопасности.
/
Ці слова належать найпопулярнішому в СРСР співакові.
/