Ярослав

Про таке

Статут комунального підприємства «Служба єдиного замовника»
/
Зателефонував знайомому, з яким подорожував навколо будинку №136, який не дуже зручно вмостився на проспекті Ломоносова:
/
Зняття показань з лічильників незаконні, як і вимога дзвонити, писати і приносити ці покази лічильників. Це взагалі не логічно. Всі такі дзвінки і записочки не залишають клієнтам документального підтвердження, що вони передавали покази лічильника.
/
З того часу, як залізли ми в ярмо, То з начальством різномовно живемо. Всюди пишуть і по радіо кричать, Що потрібно руськомовних захищать, А я з тих, які балакають двома, В кого мови вже нормальної нема. То скажіть же, –
/
Єврейська балка – костянтинівський Бабин Яр
В «Еврейской балке» тишина. Пасутся козы на погосте... Давно закончилась война, А здесь взывают к правде кости. Над балкой запах трав густой, Короткий дождь слезу роняет На скромный памятник простой... И сколько жертв — никто не знает.
/
«Ти навіщо бабусю вбив? У неї ж було всього 20 копійок».
/
Голгофа Гелія Снєгирьова
Все, що я роблю, розраховано, в першу чергу, на інтелігенцію, на інтелект нації. Єжи Гедройц.
/
Демаркаційна лінія була встановлена заздалегідь, або Хто розпочав Другу світову війну
«Друга світова війна дозволить нам захопити владу в усій Європі, як перша світова війна дозволила захопити владу у Росії... На території Західної Європи відбудеться вирішальна битва між пролетаріатом і загнилою буржуазією, яка й вирішить назавжди долю Європи».
/
Нездійснена мрія про білого коня
Что ты знаешь о солнце, если в шахте ты не был, Если ходишь под солнцем с утра? Только тот ценит солнце и высокое небо, Кто поднялся с зарей на-гора. А. Лядов.
/
Куди йдемо? Який лишаєм слід? Хто пам’ять змив як дощик акварельку? Все менше рук, що вміють сіять хліб Все більше рук, що тянуть все у пельку Ліна Костенко.
/
— Ось, громадяни, ми з вами бачили випадок так званого масового гіпнозу. М.Булгаков, «Майстер і Маргарита».
/
Президент, якого ми вигадали
«Ще вчора-позавчора Ти вів на барикади, Ще вчора-позавчора Ти з нами в пекло ліз. Але себе ти зрадив Заради тої влади, Яку ти з нами разом Ненавидів колись. Юрій Рибчинський.
/
Хороший заклад табором не назвуть
А в комнатах наших сидят комиссары И девочек наших ведут в кабинет. Звездинский М.
/
Траплялось на віку мені Такеє бачити ледащо,— Подивишся — не годне ані на що; А як почне тебе судить, То так оббреше, обчернить Та рознесе таку погану славу, Що соромно й сказать…
/
Вони таки її зґвалтували…
Доборолися, добалакались, досварилися, аж гримить. Україно, чи ти була колись незалежною хоч на мить від кайданів, що волю сковують? Від копит, що у душу б’ють? Від чужих, що тебе скуповують? І своїх, що тебе продають?
/
Я ненавиджу війну — як тільки може ненавидіти солдат, який її пережив, як той, хто бачив її жорстокість, марність і безглуздя.
/
«Подивишся: і що воно таке? Не допоможе й двоопукла лінза. Здається ж, люди, все у них людське, Але душа ще з дерева не злізла». Ліна Костенко
/
/
Я - Водяной, я - Водяной! Никто не водится со мной. Внутри меня – водица, Ну что с таким водиться? Противно! Ю. Энтин.
/
Не в силах нас ни смех, ни грех свернуть с пути отважного, мы строим счастье сразу всех, и нам плевать на каждого. Игорь Губерман. Кожен народ має уряд, на який заслуговує... Шарль-Луї Монтеск’є
/