Наша история
Про таке
Дни памяти жертв Голодомора прошли в Константиновке и районе, хоть и не так многолюдно, но достойно. В Кондратьевке на сельском кладбище 23 ноября состоялось открытие памятного знака всем, кто мученически умер в те тяжелые годы.
№ 48 (882) 28.11.2007
4 ноября у здания обладминистрации в Донецке собрался десяток злых журналистов. Они возмущались и ругались по поводу инициаторов выхода их на работу в воскресенье, такой холод, тем более в праздник Иконы Казанской Божьей матери.
№ 45 (879) 07.11.2007
В этом году к 75-летию нашего края, по заказу Донецкой областной государственной администрации и областного совета тиражом в 3 тысячи экземпляров издана большая двухтомная цветная книга-альбом «Донеччина».
№ 43 (877) 24.10.2007
Услышав от националиста-подпольщика Евгения Стахова рассказ о константиновском враче Боккере, с которым он общался в 1942-43 годах, мы заглянули наугад в городскую телефонную книгу и увидели там фамилию Беккер.
№ 41 (875) 10.10.2007
Дивним чином робота з вивчення, збереження і розповсюдження духовної спадщини Олекси Тихого стала для нас своєрідним ключем до відкриття величезного пласту, який умовно можна назвати (насправді, як українська земля може бути не українською?) «Донбас український».
№ 40 (874) 03.10.2007
Мы уже писали об Александре Хвыле, народном артисте РСФСР, лицо которого по многочисленным фильмам знают все, и который родился в Александро-Шультино, вырос и прикоснулся к творчеству в наших краях.
№ 40 (874) 03.10.2007
«Комуносоціалізм — це люциферний міраж,
і всі спроби побудувати його, добровільні і примусові,
неминуче кінчалися занепадами і нещастями,
бо можливість здійснити його — така неприродна,
№ 39 (873) 26.09.2007
Не так уж и много людей, родившихся в Константиновке и Константиновском районе, добились известности за пределами нашего региона. Их можно сосчитать по пальцам. И становится обидно, когда наших земляков, чье имя знают многие миллионы людей планеты, присваивают себе другие города и области.
№ 38 (872) 19.09.2007
Сегодня открыты далеко не все страницы из истории оккупационного периода нашего города во время Великой Отечественной войны.
№ 36 (870) 05.09.2007
Пройдуть роки і, якщо ми залишимось Україною та українцями (а це обов’язково буде), міста Донбасу будуть згадувати не по індустріальним чи бізнесовим успіхам, а, перш за все, у зв’язку з прізвищами тих, хто цю Україну робив у своєму серці, душі, хто віддав за неї своє життя.
№ 36 (870) 05.09.2007
Шукайте цензора в собі.
Він там живе, дрімучий, без гоління.
Він там сидить, як чортик у трубі,
І тихо вилучає вам сумління.
Зсередини, потроху, не за раз.
Все познімає, де яка іконка.
І непомітно вийме вас - із вас.
Залишиться одна лиш оболонка.
№ 35 (869) 29.08.2007
Хороший вопрос, хотя теперь уже не актуальный. А зря… 19 августа 1991 года начался заключительный этап развала Советского Союза – и Украина обрела независимость, 16-ю годовщину которой мы будем отмечать 24 августа...
№ 34 (868) 22.08.2007
Це здогадка давня, але не іржава.
Її промовляти пручається рот:
В нас гарна країна й паскудна держава,
В нас люди хороші і кепський народ.
Олександр Ірванець
№ 34 (868) 22.08.2007
Видана 1962 р. у Нью-Йорку повість В.Гайворон-ського (псевдонім – В.Гайдарівський) повість «Заячий пастух» свідчить про високу майстерність і талановитість автора, і, на жаль, про неможливість здійснення подібного видання в Україні.
№ 34 (868) 22.08.2007
