Костянтинівка вклонилася перед героями війни з Росією

Опубликовано moderator - Sep 09

(Але без «душку» ОПЗЖ не обійшлося)

Printer Friendly, PDF & Email

Відшуміли одні з головних державних свят. Ми писали про Дні Прапора та Незалежності, а в останню неділю серпня наша громада, як і вся держава відзначила День пам’яті захисників України.  Все було щиро та гідно. В школах № 4 та № 16 пройшли меморіальні заходи з вшанування пам’яті наших героїв Сергія Ісаєва та Олександра Пономарьова, які там вчилися. Діти та вчителі поклали квіти до пам’ятних дощок загиблим землякам та вшанували пам’ять хвилиною мовчання. Але залишається питання – чому таке не робиться у школі №15, де навчався наш третій загиблий герой Андрій Костін?

Також незрозуміле – чому наша влада не відзначила в цьому році 5-річчя загибелі С.Ісаєва та О.Пономарьова, як це робиться в інших містах, де проводяться пам’ятні заходи, розміщуються біг-борди та інше (ми настійливо на брифінгах це пропонували).  

О 10:00 під час хвилини мовчання було зупинено роботу на підприємствах, рух громадського та приватного транспорту з подаванням відповідних звукових сигналів, перервано трансляції радіо та телепередач, в цей день були приспущені державні прапори на офіційних будівлях.

В місті було проведено меморіальний захід "Схилимо знамена". Його провели у сквері афганців біля пам’ятного знаку загиблим за Незалежність України, який встановили самі учасники АТО (у наших сусідів, наприклад, у Бахмуті такого немає).

Називалися страшні цифри – тільки 29 серпня 2014 року у Іловайському котлі (ось чому обрано цій день) загинуло 366 українських бійців, близько 450 отримали поранення, 300 потрапили в полон, 84 досі вважаються зниклими безвісти…

Виступали учасники АТО, представники військомату (щось ніяк не може наша влада залучити до таких заходів військових, що базуються на теренах громади). Олександр Ткач традиційно прочитав свої вірші:

…Ми переможемо. І вже немає значень,
І не потрібні вже в той час слова,
У тих страшних із смертею побачень…
Бо для Героїв смерті не бува!
Усе скінчиться. Аби тільки знати,
Кому і скільки нам призначено життя.
Гарячим серцем будьмо пам’ятати,
Усіх героїв, що пішли у небуття!..  

Висловився й міський голова О.Азаров: «Ми, Костянтинівська міська територіальна громада, як Донеччина та вся Україна за суверенітет, за Незалежність, за територіальну цілісність. Це наше з вами майбутнє – єдиною країною. Сьогодні кожен раз повторюють один й тій самий вислів – БЕЗ МИНУЛОГО НЕМАЄ МАЙБУТНЬОГО. Тож пам’ятати тих, хто загинув за Незалежність, це наш обов’язок ЗА ЖИТТЯ. Вічна пам'ять…».

Щось не дуже. Може вплинула зустріч напередодні в лавах ОПЗЖ з Королевською та відвідання церкви УПЦ Московського патріархату та покладання квітів загиблим бійцям, що звільняли місто від фашистів у 1943 році (але ж для цього є 6 вересня?!).

До речі, вже проглядається якась тендиційність – на патріотичні заходи не запрошувати помісну українську церкву (вона ж в декількох метрах від місця проведення!) та церкву УГКЦ.

Ми в своїх публікація стараємося розділяти роботу влади на ОПЗЖ та на громаду. Але, чим далі, тим це важче. Ось не проголосували за почесного громадянина Олексу Тихого, ось не запросили на підняття державного прапора і не нагородили тих, хто вивішував цій прапор у 1991 році і хто все життя віддав боротьбі за Незалежність. Хоча своїх рідних депутатів від ОПЗЖ, на яких «клійма ставити ніде», до 30-річчя Незалежності нагородили.

Ясна річ, що зараз не «лупить» ОПЗЖ тільки лінивий (спробували б сучасні «лупільщики» це робити з Партією Регіонів в її лігві, що ми постійно робили). Але у нас це провладна, монопольна партія, тому й відношення та контроль повинні бути ретельними.

Зауважимо, що недоліки, які ми тут висловили, більше не критика, а пропозиції. Тому що ми все ж таки сподіваємося на реакцію та виправлення помилок. Бо нам разом тут жити – в Єдиній громаді та Україні! ГЕРОЯМ ЯКОЇ СЛАВА, А ВОРОГАМ - СМЕРТЬ!!!

В.Березін

Фото та відео можна подивитись https://konstantinovka.news/news/2021/08/den-pamyati-zakhisnikiv-bez-vladi