Ще раз нагадуємо, що 25 листопада у Артемівському міськрайонному суді (Бахмут) буде розглянута кримінальна справа по обвинуваченню костянтинівця Олександра Тарасова (працював в РДЦ) в нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень бахмутянці Людмилі Короткевич. Ми запрошуємо на засідання всіх бажаючих та будемо вести пряму трансляцію (стрім), тому що це резонансна справа по домашньому насильству та також тому, що це може бути останнє засідання з оголошенням вироку.
А захисником по справі виступає відома радниця Костянтинівського міського голови О.Азарова — БАРИНОВА Людмила Геннадіївна (ось вам і широко розпіарена «боротьба з домашнім насильством»!) .
Це нагадування я ілюструю світлинами – свідоцтвом побиття жінки. Вони багато про що говорять.
Це Людмила, яка мала свій бізнес — ательє з пошиття одягу, магазин, кав’ярню, мешкала у Бахмуті одна та мріяла про родинний затишок, жіноче щастя, чоловіче плече. А тут підвернувся жвавий чолов'яга, з життєвим досвідом, солодкими промовами, а, головне, теж з бажанням тихого родинного життя. Про штамп в паспорті не дуже переймалася, проте він настояв («не можна жити у гріху!»). Тож і побралися, ніхто не звернув уваги на його слова в колективі її ательє, що «скора тут все сменится». І змінилося. За місяць після розпису, чоловік продав авто дружини («нащо утримувати дві, коли в нього гарна автівка і він у будь-який час готовий допомогти?»). А за кілька днів чолов'яга трохи перебрав, забрав гроші і подався з дому. За тиждень, коли прийшов до тями, повернувся... Та жіноче серце не камінь, звісно пробачила.
Далі наче все пішло добре, до грошей від продажу машини Людмила додала зайняті гроші в рідної тітки, купила квартирку. А за пару тижнів у Тарасова «вселився ґедзь», щось він там собі помітив не те. І, звісно, думки підкріпив горілочкою. Все вилив в очі дружині при присутніх на робочому місті в ательє. Потім дочекався, коли всі пішли – і, як "справжній чоловік", дав ляпаса «за сперечання з господарем». Та так дав, головою об стіну, що жінка не відразу прийшла до тями. А коли очухалася, поруч нікого не було.
Заяву на розлучення подала відразу. Щодо побиття вагалася, бо в той вечір ані поліції ані швидкої не викликала, тож довести справу до суду важко, та й не хотіла зайвих клопотів. Але що сам насильник? Вибачень не дочекалася, замість цього прийшли копії позову на розділ спільно нажитого майна. Але від добрих звичок відмовлятися важко, і чоловіче продовжував приходити харчуватися у кав'ярню колишньої дружини. Можливо на тому все й завершилося б, та ніт. Чоловік пішов по всіх інстанціях скаржитися на порушення ведення бізнесу колишньою. І чиновники мусили реагувати, хоч знали що порушень не знайдуть. Звісно жінка мала відповісти — заборонила своїм робітникам годувати нахабу. Це, по суті й причинило друге рукоприкладство. Але тут вже схибив Тарасов — вчинив розборки у присутності свідків, поліція не мала вибору, повинна була реагувати.
Справу передали до суду. І тут на «арену» виходить адвокат Баринова (слід зауважити, на той час це була її основна робота). Втім поведінка і вимоги чоловіка геть змінилися, кімнати в двокімнатній квартирі йому виявилося замало і він пригрозив відібрати в колишньої й її заміський будинок, адвокатка мовляв «крута, все зробить».
25 листопада суд буде визначати провину Тарасова. А доки постраждалої приходять смс від звинуваченого с загрозами:
«То, что у тебя отжали квартиру – еще не все! Скоро у тебя будет повестка в суд на раздел имущества, где я у тебя отожму сотни тысяч гривен… Деньги и БАРИНОВА сделают все, чтобы тебя уничтожить…».
Згідно Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство – дії, характерні для фізичного, психологічного або економічного насильства, що вчиняються між родичами або подружжям чи між іншими людьми, які спільно проживають, але не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою...».
Якщо це не фізичне, психологічне, економічне насильство, тоді що робить прокуратура, поліція, які визначили домашнє насильство пріоритетним напрямком???
Чи, дійсно, все вирішує всесильна радниця Костянтинівського мера?
Галина Олійникова, подруга та родичка постраждалої, учасник Програми протидії насилля в сім’ї у Донецькій області.
Від редакції
Ми не дочекалися відгуків на попередні матеріали по О.Тарасову, тому знову дали слово потерпілій стороні. А від мера О.Азарова продовжуємо чекати відповіді на питання: ЧИ ЦЕ НОРМАЛЬНО — В РОБОЧИЙ ЧАС РАДНИКУ ЗАЙМАТИСЯ ТАКОЮ, ТИМ ПАЧЕ БРУДНОЮ, СПРАВОЮ? Чи це робота на громаду? Чи це не є показником моральності влади — говорити про домашнє насильство одне, а робити інше?
