До дня народження Василя Гайворонського
Нарешті великий загал тепер може ознайомитися з однією з значних робіт Василя Гайворонського "Спокута".
Сайт електронної бібліотеці української діаспори в Америці нещодавно розмістів цей твір, який вперше показав реальну картину, яка була в роки репресій в нашому краї:
http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/4965/file.pdf
На цьому сайті також можно подивитися й листування Василя Андрійовича (з архивів Дмитра Нитченко) :
http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7491/file.pdf
Нагадаємо, що поки що творчість нашого видатного земляка більше всього була преставлена на сайті "Донбас літературний":
http://www.donbaslit.skif.net/tvorchist/Gayvoronskiy.html#4
Його казку для дорослих "Заячий пастух" кожен бажаючий може придбати в редакції "Провінції".
НАступного вівторка 14 січня, на День Василя письменнику дуже важкої долі виповнилося б 108 років. Хата де він народився й досі стоїть біля Центрального ринку.
Comments
Не "бред", а реалії дня
Гайворонський,передбачаючи закиди всіляких В.К, у Спокуті перстами одної із героїнь Віри говорить – «…– влади не можна уникнути, але інтелігенція мусить співпрацювати з владою, і тільки такою ціною вона має можливість знаходитись на волі серед свого народу, зменшуючи кількість жертв».Гайворонський,передбачаючи закиди всіляких В.К, у Спокуті перстами одної із героїнь Віри говорить – «…– влади не можна уникнути, але інтелігенція мусить співпрацювати з владою, і тільки такою ціною вона має можливість знаходитись на волі серед свого народу, зменшуючи кількість жертв».
Русофашистам на згадку-
І вірно, а давайте будемо хвалити Петра першого, і не зважаймо, що він був нетрадиційної сексуальної орієнтації, особисто відтинав голови своїм опонентам т. і., або Катерині другій – кобилячій сучці, по наказу якої вирізали і дітей в Батурині. Ще слід згадати Шкуро і іже з ним, які в роки гром. війни вішали повсталих шахтарів Донеччини і вірно служили в Другу світову в Лавах фюрера. Россея, в подяку цим прихвосням, на Кр. Площі поставила пам’ятника.
29-а гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-а російська)
1-ша російська національна бригада СС «Дружина»
Читать!
Читать, его надо читать! Мы же не перестали читать Пушкина от того, что он работал на сатрапа!? А этот человек, хоть и искренне поддерживал большевиков, которые его репрессировали за укр.мову, а потом работал в оккупационной газете, затем написал то, без чего сейчас литература родного края на Донеччине не полная. Это признано университетами и он входит в школьную программу.
Но сейчас, конечно, все, что украинское - тут для многих фашистское. А вот прославлять КПУ, а еще ПР (что тоже, что и фашистов) - святое дело. Пользуются демократией и плюют на родину.
Конечно
КПу-отстой, а в Пр книги не читают.Святое дело? Для меня, что Пр,что Свобода единое целое,братья по крови. Читать того, кто облизывал оккупантов, себя не уважать, а знать и читать Стуса -это совсем другое.
Спокуту гідно витримано!
По темі життєвого шляху та творчості В . Гайворонського слід згадати його першого наставника Ф. Ковалевського. Наша землячка Ф. Пустова, кандидат філологічних наук, доцент Донецького національного університету, при житті, написала історичну розвідку про Ф. Ковалевського. Відразу ж газета « Провінція» друкує її матеріал і дублює в електроннім вигляді - http://konstantinovka.com.ua/node/12049 . Стаття Ф. Пустової супроводжується світлиною гурту кореспондентів газети «Красний Хімік» з якої, на сучасне покоління, дивиться і головний редактор Ф. Ковалевський. Окрім роману Гута його перу належить і низка статей в журналі Забой. Приведу витяг лиш одного очерку з згаданого журналу за 1927 р.де під назвою «Октябрские зори». Місце події Костянтинівка, початок 1918 р. - Был митинг. Грандиозный, бурный. Вся Константиновка сошлась слушать. Выступали меньшевики, выступали эсеры, бунтовцы (одна з єврейських партій - ред.)... Большевики молчали. Слушали. Вылезли «просвитяне». Выпустили самого сильного - Дудника. Вылез провокатор на трибуну и давай поносить большевистское племя:
- Негодяи, обманщики....
А под стеной базарной лавки стояли «просвитяне» и подстрекали:
- Правильно. Долой хамов!..
Мы за самостийную Украину, а большевики нам жидов понатыкали... Не выдержали большевики. Полезли к трибуне. А Дудник: - Бей большевиков!
«Просвитяне» от стенки: - Бей!
И замахали кулаками...
Распался митинг на две части: по одну сторону - большевики, по другую - «просвитяне». А меньшевики с перепугу - хода - кто куда... Скандал... Шум... Бегает вокруг собравшихся командир красногвардейского отряда Реутов и кричит:
- Провокаторы порядок нарушаете, митинг сорвали! Контрреволюцию устраиваете?!
Цілком зрозуміло,в той час, Ковалевський пише під наглядом радянської цензури, по іншому і не можливо, але для нього як і для нас це не проблема, головне передати і донести до прийдешніх поколінь історичну правду про факт існування національного спротиву міських просвітян більшовицькій навалі з півночі.
Дуже прикро, що про палкого патріота яким є Ф. Ковалевський мало відомо. Не відаю чи збереглася десь повна версія його роману Гута, адже журнал «Забой» так і не спромігся закінчив друк. Будемо сподіватися що невдовзі з’являться нові розвідки проблемної тематики, від себе ж додам – на стендах музею при хиріючому хімічному заводу теж є вже інше фото редакційного гурту газети «Красний Химик» датований 1931 р. Можливо, на звороті світлини вказано персоналії, а так, на око, неможливо визначитись чи присутній наш Фелікс, чи ні. Все ж, якщо згадати, що тотальний терор проти українства з боку російських шовіністів розпочався на початку 33р.( бачте мало здалося радофашистам Голодомору) то Ковалевський все ж є серед колег.
Зроблена мною хімзаводська копія світлини викладена в інтернеті.
- 32 просмотра
Ну и
Это бред. Лучше поставь восхваление этого убогого фашистов в годы окупации.