До дня народження Василя Гайворонського

Опубликовано Berezin - Jan 10

Нарешті великий загал тепер може ознайомитися з однією з значних робіт Василя Гайворонського "Спокута".

Сайт електронної бібліотеці української діаспори в Америці нещодавно розмістів цей твір, який вперше показав реальну картину, яка була в роки репресій в нашому краї:

http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/4965/file.pdf

На цьому сайті також можно подивитися й листування Василя Андрійовича (з архивів Дмитра Нитченко) : 

http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7491/file.pdf

Нагадаємо, що поки що творчість нашого видатного земляка більше всього була преставлена на сайті "Донбас літературний":

http://www.donbaslit.skif.net/tvorchist/Gayvoronskiy.html#4 

Його казку для дорослих "Заячий пастух" кожен бажаючий може придбати в редакції "Провінції".

НАступного вівторка 14 січня, на День Василя письменнику дуже важкої долі виповнилося б 108 років. Хата де він народився й досі стоїть біля Центрального ринку. 

Comments

Гайворонський,передбачаючи закиди всіляких В.К, у Спокуті  перстами одної із героїнь Віри говорить – «…– влади не можна уникнути, але інтелігенція мусить співпрацювати з владою, і тільки такою ціною вона має можливість знаходитись на волі серед свого народу, зменшуючи кількість жертв».Гайворонський,передбачаючи закиди всіляких В.К, у Спокуті  перстами одної із героїнь Віри говорить – «…– влади не можна уникнути, але інтелігенція мусить співпрацювати з владою, і тільки такою ціною вона має можливість знаходитись на волі серед свого народу, зменшуючи кількість жертв».

І вірно, а давайте будемо хвалити Петра першого, і не зважаймо, що він був нетрадиційної сексуальної орієнтації, особисто відтинав голови своїм опонентам  т. і., або Катерині другій – кобилячій сучці, по наказу якої вирізали і дітей в Батурині. Ще слід згадати Шкуро і іже з ним, які в роки гром. війни вішали повсталих шахтарів Донеччини і вірно служили в Другу світову в Лавах фюрера. Россея, в подяку цим прихвосням, на Кр. Площі поставила пам’ятника.

29-а гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-а російська)

 

http://uk.wikipedia.org/wiki/29-%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B7%…

1-ша російська національна бригада СС «Дружина»

http://uk.wikipedia.org/wiki/1-%D1%88%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D…

Читать, его надо читать! Мы же не перестали читать Пушкина от того, что он работал на сатрапа!? А этот человек, хоть и искренне поддерживал большевиков, которые его репрессировали за укр.мову, а потом работал в оккупационной газете, затем написал то, без чего сейчас литература родного края на Донеччине не полная. Это признано университетами и он входит в школьную программу.

Но сейчас, конечно, все, что украинское - тут для многих фашистское. А вот прославлять КПУ, а еще ПР (что тоже, что и фашистов) - святое дело. Пользуются демократией и плюют на родину. 

КПу-отстой, а в Пр книги не читают.Святое дело?  Для меня, что Пр,что Свобода единое целое,братья по крови. Читать того, кто облизывал оккупантов, себя не уважать, а знать и читать Стуса -это совсем другое.

По темі життєвого шляху та творчості В . Гайворонського  слід згадати  його першого наставника Ф. Ковалевського. Наша землячка Ф. Пустова, кандидат філологічних наук, доцент Донецького національного університету, при житті, написала історичну розвідку про Ф. Ковалевського. Відразу ж   газета  « Провінція» друкує її матеріал і дублює в електроннім вигляді - http://konstantinovka.com.ua/node/12049 . Стаття  Ф. Пустової супроводжується світлиною  гурту кореспондентів газети «Красний Хімік» з якої, на сучасне покоління, дивиться і головний редактор Ф. Ковалевський.  Окрім роману Гута його перу належить і низка статей в журналі Забой. Приведу витяг  лиш одного очерку з згаданого журналу за 1927 р.де під назвою «Октябрские зори». Місце події Костянтинівка, початок 1918 р.  - Был митинг. Грандиозный, бурный. Вся Константиновка сошлась слушать. Выступали меньшевики, выступали эсеры, бунтовцы (одна з єврейських партій - ред.)... Большевики молчали. Слушали. Вылезли «просвитяне». Выпустили самого сильного - Дудника. Вылез провокатор на трибуну и давай поносить большевистское племя:
- Негодяи, обманщики....
А под стеной базарной лавки стояли «просвитяне» и подстрекали:
- Правильно. Долой хамов!..
Мы за самостийную Украину, а большевики нам жидов понатыкали... Не выдержали большевики. Полезли к трибуне.  А Дудник: - Бей большевиков!
«Просвитяне» от стенки: - Бей!
И замахали кулаками...
Распался митинг на две части: по одну сторону - большевики, по другую - «просвитяне». А меньшевики с перепугу - хода - кто куда... Скандал... Шум... Бегает вокруг собравшихся командир красногвардейского отряда Реутов и кричит:
- Провокаторы порядок нарушаете, митинг сорвали! Контрреволюцию устраиваете?!
 Цілком зрозуміло,в той час,  Ковалевський пише під наглядом радянської цензури, по іншому і не можливо, але для нього  як і для нас це не проблема, головне передати і донести до прийдешніх поколінь історичну правду про факт існування національного спротиву міських просвітян більшовицькій навалі з півночі.

Дуже прикро, що про палкого патріота яким є Ф. Ковалевський мало відомо. Не відаю чи збереглася десь повна версія його роману Гута, адже журнал «Забой» так і не  спромігся закінчив друк. Будемо сподіватися що невдовзі з’являться нові розвідки проблемної тематики, від себе ж додам – на стендах музею при хиріючому хімічному заводу теж є вже  інше фото редакційного гурту газети «Красний Химик» датований 1931 р.  Можливо, на звороті світлини вказано персоналії, а так, на око, неможливо визначитись чи присутній наш Фелікс, чи ні. Все ж, якщо згадати, що  тотальний терор проти українства з боку російських шовіністів розпочався на початку 33р.( бачте мало здалося радофашистам Голодомору) то Ковалевський все ж є серед колег.

Зроблена мною  хімзаводська копія світлини викладена в інтернеті.