25 листопада виконується 95 років, як у нашому місті народився Михайло Іванович Каганов. Для Рівненщини це легендарна постать, бо тут у шестидесятих-семидесятих роках без його найактивнішої участі не відбувалася жодна велика чи мала творча подія. Але головне - Михайло Каганов був не просто відомим композитором, автором талановитих і яскравих музичних творів, він був «прометеєвим вогнем, яким живилися молоді композитори, отримуючи від нього тепло і дружню підтримку», - як пишуть місцеві митці.
25.11.1926 року він народився у Константинівці у сім’ї робочого-шахтаря Івана Єгоровича Каганова. Мама – Перцовська Ася Григорівна, єврейка за національністю, була домогосподаркою на трьох дітей. У 1929 році під час обвалу на шахті загинув батько, за короткий час померла мама. Тож Михайло ріс і виховувався у дитячому будинку. З 1937 до 1941 р. – вихованець військово-музичної школи Радянської Армії в Одесі. Трубачем-сигналістом, разом з курсантами Одеського піхотного училища, зустрів війну. Потім – Московська школа радіолокації (1943), переведена пізніше (1944) у Ленінград, а далі – служба на Тихоокеанському флоті на військовому сторожовому кораблі «Вьюга». У складі 5-го дивізіону сторожевих катерів у серпні 1945 року брав участь у висадці десантів в Японських портах Юкки, Сейсин, Гензан, Расин. По завершенні війни з Японією, був направлений служити і працювати в ансамбль пісні і танцю Тихоокеанського флоту музичним керівником. Його перші бойові пісні і кантата були присвячені бойовим друзям гвардійцям-катерникам - мужнім і відважним морякам тихоокеанського флоту. Після демобілізації у 1957 році повернувся до Одеси, закінчив музичне училище, поступив на 2-й курс Одеської державної консерваторії ім. А.В. Нежданової на історико-теоретичний факультет. Після закінчення консерваторії в 1957 році отримав направлення у м. Рівне музичним керівником театру і викладачем музично-теоретичних дисциплін музичного училища. З 1958 року на громадських засадах 15 років очолював Обласну творчу організацію композиторів Рівненщини. Працював старшим викладачем кафедри музики і співу, доцент музично-педагогічного факультету Рівненського державного педагогічного інституту.
Рівненщина стала для Михайла Каганова близьким і рідним краєм. Цю велику свою любов до поліської землі він виражав у музиці своїх пісень, хорових поемах, інструментальних творах. Багато творчих сил композитор присвятив творчості Тараса Григоровича Шевченка. До 150-річчя геніального поета був створений драматичний твір для баритона і оркестру народних інструментів – дума «Ой, три шляхи широкії…», виконана народним артистом СРСР Миколою Ворвулєвим. До цього ювілею створені також хори «Обніміте ж, брати мої», «За карії оченята», «Дивлюся, аж світає», «Закувала зозуленька», «У гаю, гаю» – усі ці твори виконувалися ансамблем бандуристів Київського радіо, увійшли до репертуару хорових капел і окремих виконавців філармоній України. Ці твори поповнили українську Шевченкіану, ввійшли в репертуар професійних та студентських колективів, стали необхідним елементом педагогічного репертуару вузів.
Для театру юного глядача Михайло Каганов написав музику вистав «Пригоди гончара», «Снігурка", «Пори року» – 1965 р. З інструментальних творів: «Концертний марш для духового оркестру на поліські теми», «Мелодія» для скрипки з фортепіано, «Танцювальна сюїта для фортепіано», «Вальс для ансамблю скрипалів». Симфонічна поема «Сильні духом».
Наш земляк завжди був серед людей, серед роботи, серед творчості, завжди в динаміці, енергійний і усміхнений. У будь-якій складній ситуації зберігав коректність і тактовність до ближніх і надзвичайну делікатну інтелігентність до всіх оточуючих. Він був простим і величним.
Таким його пам’ятають усі, кому пощастило з ним працювати і спілкуватися.
За матеріалами сайту Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
