Зимовий віз та літні санки

Хоч на санчатах вже не і приходиться так гарцювати як минулим поколінням, але віз проблем з опаленням в місті вже своїм дишлом починає потихеньку бити по відповідальним та відповідним головам міста.

Цей віз заїхав ще з дев’яностих, починав грузнути у двохтисячних і тепер, щоб його висмикнути та направити по потрібній колії, треба докласти чи чимало зусиль. А доріг багато і на кожній свій стрілочник, а за стрілочником — команди схематозних корупціонерів та й просто зіваки, котрим завжди все було байдуже...

Як казав наш Тарас Григорович, не однаково мені, що ті сучі діти будуть робити з нашим людом, а якщо нічого не робитимуть – змерзне та збідніє люд, а вже на ньому хтось руки погріє. Якщо почнуть бурхливо та без розбору — то ще гірше, та швидше за все — доб’ють те, що є. А хто розуміє та правильно оцінює ситуацію серед, так би мовити, компетентних сторін? Хто вже розпочав бодай якусь підготовку чи рух? Та ніхто.

До нового сезону залишилось півроку. Починаючи з ОСББ, тільки в господарстві О.І. Шевченко (директорка ЖЕК №6 — ред.) є якісь проблиски і пошук шляхів та розуміння. Ще підтягував рішення цієї проблеми О.М. Дерека. Всі інші керівники своїх домоволодінь сподіваються на керівництво міста, на подачки зверху і роботу за системою соцреалізму – вертикаль з поламаним ліфтом. Грошей нема і їх ніколи не буде, поки не піднімете свої опорні точки і не почнете працювати, та не на себе, а, в першу чергу — на людей.

ОСББ — це не бізнес структура, робити бізнес на чому взагалі — кощунство та гріх. Якщо нема ідей та ініціативи то і про ніякий бізнес тут мови йти не може. Рядовий люд у своїх піклуваннях про побут та будні не заморочується про комунальну рутину, люди гроші платять та очікують на послуги, увагу та повагу.

Вижатий та гнилий лимон комуналки треба викинути на смітник історії та замінити сучасним, стиглим продуктом. Про це каже Ольга Іванівна Шевченко. А починати треба з інвентаризації та аналізу наявних систем та комунікацій. Далі вихід на технічні рішення та ресурсне забезпечення. Начебто все просто, але цю рутинну роботу необхідно було вже зробити, про це були розмови ще восени, а балачки і досі по всім владним та безвладним коридорам.

Були і розмови про окремо обладнаний і від'єднаний від тепломережі будинок з альтернативами. І все, ні тобі будинку, ні альтернатив… Так як у нас робилися водостічні системи міста, так і піде рішення цієї проблеми, тому що нічого не помінялось — взагалі...

Мої пропозиції. Спочатку, для розгляду та аналізу — таблиця енергетичного рейтингу різних систем опалення. Першим чинником є енергозабезпечення на одиницю площі житла до стандартних об’ємів житла з висотою приміщень до трьох метрів і з помірними заходами по утепленню. До уваги не беремо втрати у підвалах та під’їздах. Середньо-статистичним є показник у 150 Вт на 1 м кв. житлової площі та вартість цієї енергії від приведених варіантів теплопостачання.

Приведені показники мають емпіричне походження і можуть різнитися до 20%. Але вже виходячи з умов експлуатації будинку та приведених значень можна аналізувати та робити вибір варіантів. Наприклад, якщо є можливість змонтувати станцію спалювання сміття по євростандартам, то у цьому варіанті є екологічний виграш з отриманням продуктів подальшої переробки. Теплові насоси — екологічно досконалий варіант, несуть мінімальне навантаження по обслуговуванню і вже після 5 років працюють на прибуток. Самий затратний на обслуговування — це варіант з дровами, але тут є свої плюси з використанням «підніжних» місцевих матеріалів деревини.

По кількості потенційних абонентів можна вичислити навантаження теплового пункту і вибрати відповідну альтернативу. Далі справа за ресурсами, проектуванням та монтажем. В любому варіанті тепломережа — аутсайдер за замовчуванням, всі вже своїми спинами відчули холодний подих цього «покійника»...

Віктор Токай голова комісії ЖКГ, транспорту та екології громради