В День ЗСУ, 6 грудня Донецька обласна державна адміністрація організувала дуже цікавий он-лайн воркшоп "Концептуальні засади музеєфікації російсько-української війни». Два дні по 8 годин музейні робітники, історики, експерти дискутували про форми та методи висвітлення подій з 2013 року до сучасного часу. Багато чого рекомендувалося взяти на озброєння музейним робітникам та працівникам культури та освіти.
Одним з самих корисних (з фото-відео) був виступ директора Інституту національної пам’яті Антона Дробовича. Він розповів про створення та роботу Віртуального музею російської агресії, який може стати гарним прикладом для переоформлення залів, експозицій, стендів, навіть «кутків у школах» по подіях цієї війни. Головний акцент у доповіді А.Дробовича був на тому, що: «1. Треба усвідомити, що війна ще триває. Тому індикатор правдивості – факти 21 року. 2. Мета – історична правда про складну історію. 3. Кожна експозиція може служити засадами перехідного правосуддя, тобто покарання винних, компенсація шкоди, відновлення історичної правди, заходи з превенції, тобто неповторення конфлікту.
Музейна експозиція повинна мати додатковий соціальний зміст, зміцнювати обороноздатність країни, прогнозування тенденції, інформація, факти, – щоб будувати музеї на тимчасово окупованих територіях після перемоги. Треба думати про це вже зараз. Щоб музеї та експозиції стали реперними точками справедливості і публічного обговорення. Треба пам’ятати, що наша робота в тому числі – справа забезпечення миру та справедливості також у Європі!».
Відзначимо, що в дискусії говорилося, що історики мають довести громадянам, що війна з Росією – це частка нашої багатовікової боротьби за Незалежність, що музей у 21-му сторіччі - це місце суспільного діалогу, пошуків порозуміння. Це важко в силу культурної близькості до ворога, який на нас напав, складності перебігу війни у гібридних умовах. Але чим раніше ми почнемо – тим краще будемо розуміти цю війну, краще розкажемо правду про неї наступним поколінням.
А.Дробович розповів, що в створеному Інститутом віртуальному музеї є чітка хронологія антимайдану, окупації, насильницькі зникнення, викрадення та катування (згадаймо наших Я.Маланчука та А.Попіка!) з реконструкцію подій. Їх осмислення та феномен. «Через ці історії, які базуються на документах, на свідченнях людей, матеріалах ЗМІ – зберігаємо пам'ять про ті події. Їх не вдасться замовчати, заговорити. Ми дуже добре пам’ятаємо хто що зробив і будемо далі зберігати і збирати інформацію», - додав історик.
Ми також не дамо забути в тому числі екологічні катастрофи, які тут наробила ця ригівська свора, які «патріотичні» заходи проводив тут руський мир с залученням пропагандистів з Москви, у тому числі, наприклад, у Святогірську збирали вчителів на зустріч з Патріархом РПЦ Кирилом. Не забудемо, як залучали дітей до «руського миру», як використовували правоохоронну систему – суди, прокуратуру, поліцію.
Так що колишні регіонали знайте – ваші злочини ніхто не забув і прийде час покарання!
В.Березін, учасник воркшопу.
