Слава Богу – українське кіно починає відроджуватися. І фільм «Кіборги», який було показано 16 березня у «Супутнику», тому підтвердження. І хоча було прохолодно та не діставало стерео-ефектів (щоб звук танку починався з одного кінця залу, і закінчувався в іншому) – зала була повна.
Її велику частку займали військові, які приїхали кремезними критими бортовими машинами. Та ще й, нарешті, в Україні запрацювало авторське право – в Інтернеті «Кіборгів» практично не знайдеш. Тому на Донеччині фільм можна заказати лише у обласного комунального підприємства Донецьккіновідеопрокат Управління культури і туризму ОДА. Ми зустрілися з його головним інженером Іваном Шебунчаком та попросили його розказати про свою роботу:
Іван Шебунчак
— Ми часто робимо покази українських фільмів. А з костянтинівським «Супутником» працюємо майже постійно, проводимо покази до значних дат. Окрім цього, показуємо фільми в Краматорську, Сергіївці, де ще залишились комунальні кіно-заклади. Це з 7 діючих кінотеатрів в області. Це шосте місто, де йде показ «Кіборгів», перед цим ми показали його в Світлодарську, Новолуганському, Бахмуті, Торецьку, також в бригадах для військовослужбовців. Далі їдемо в Авдіївку.
Багато міст хоче подивитися «Кіборгів». Ось і Костянтинівка запропонувала організувати ще один показ в центральній бібліотеці. Постараємося це зробити. Але головне – їздимо до хлопців на позиції. Це там, де показуємо, – а воно «гупає».
Щоб отримати право показу «Кіборгів», ми вийшли на київську дистриб’ютерську компанію та підписали договір, проплатили і зараз безкоштовно показуємо. Влаштовуємо такі благодійні акції.
Цей фільм особистий. Я сам з Донецька, волонтер і, як говорять бійці з Донецького аеропорту, – це лайтова (більш легка) версія того, що там було. Бо те, як там було жахливо, передати важко. Але я вважаю, що митці виконали завдання. Тому що збагнути це все окрім хлопців, які пройшли це пекло, не дано більш нікому. Цивільним людям потрібно робити як раз в такому форматі.
Звичайно, що ще далеко не все показано та розказано, і думаю, що ще не один документальний чи художній фільм, проект будуть зніматися на основі тих подій. Але це перший художній фільм таких масштабів та бюджету. За що велика подяка його режисеру, відомому актору Ахтему Шевкетовичу Сеїтаблаєву. Зали практично повні, в кінці люди виказують подяку аплодисментами. Та й атмосфера в залі така гарна. Військові підходять та дякують, просять привозити наші фільми. Хочуть ще й щось веселе – комедію.
Мені в Костянтинівці приємно показувати кіно. Тому що я тут вже 3-й рік живу і хочу, щоб люди взяли щось для себе, щось зрозуміли. І я побачив як люди це сприйняли. Ось що важливо, що кожний сприймає по-різному, хтось більш інформаційне, в когось мурашки по шкірі побігли, кого до сліз зачепило. Сподіваюсь, що фільм залишить у кожного в серці свій слід.
Громадські активісти, коли з заплаканими очима виходили з "Супутника", згадували, що ці хлопці-кіборги мешкали в нашому місті, ходили поруч з нами. Тому зрозуміле бажання надати всім кіборгам, що у нас жили та загинули в аеропорту, звання "Почесного мешканця Костянтинівки" посмертно.
В.Березін
