Це списки періоду масового заселення донецьких степів після знищення в 1775 році Вольностей Запорозьких російською царицею Катериною Другою. Землі Вольностей були окуповані і роздані царськими урядовцями поміщикам з умовою заселення мало населених запорожцями степів. І вже на 1782 рік тут з'являються, як на місці запорозьких хуторів, так і в безлюдному степу, нові села.
Автору вдалося отримати з архівів і підготувати до друку списки мешканців від 1782, 1795 р.р. таких населених пунктів:
- Першаківки (раніше запорозький хутір). Знаходився в районі залізничної станції сучасної Дружківки.
- Дружківки (теж первісно запорозький хутір Олексіївка). Сьогодні це с.м.т. Олексієво — Дружківка. (Ці села входили до Бахмутського повіту Катеринославського намісництва).
- Райського. Входило до Слов'янського повіту Харківського намісництва.
В усіх селах мешкали біля 1 тисячі переселенців. Всі вони за даними перепису українці. Родом з Слобідської України. Там, на Слобожанщині, вже все йшло до російського покріпачення вільного козацького і селянського населення краю. Тому воно охоче йшло на нові землі в надії зберегти волю. І в 1795 році вони ще вільні. Виключення - Райське, куди поміщик Хлопов, придбавши село у Шидловського, завіз кілька десятків кріпаків з Росії. Їх становище в порівнянні з українцями було жалюгідне. Їх віддають в рекрути, продають, дарують, розлучають сім'ї. У них нижча тривалість життя. Згодом вони українізуються. Перейдуть на українську мову, традиції, їжу.
Про минуле нагадують тільки архівні списки...
В минулому році до Дружківської ОТГ ввійшло с.Софіївка з Костятинівського району. Я отримав списки і цього села. На 1795 р. в ньому 256 жителів. І всі вони теж українці. Це ще раз підтверджує, що Донбас першими засвоювали українці. Щодо інших населених пунктів громади, то вони з'явилися пізніше. Вже в 19 столітті. Вони теж українські. І тільки Кіндратівка і Миколайпілля -німецькі поселення (колонії).
А тепер списки с. Софіївка Бахмутського повіту Катеринославського намісництва за переписом 1795 року з урахуванням перепису 1782 р.:
Поміщик В.Бантиш.
Харченко Ганна (вдова). Харченко Роман і Олена. У них 4 дітей. Балик Кирило і Ганна, 3 дітей (далі-д). Балик Макар і Ганна, 2д.
Перетиченко Іван і Мотрона, 2д. Штихов Михайло і Тетяна,1д. Всі вони переведені із села Прелесне Слов'янського повіту в 1783 році. (Це село - центр маєтностей Бантишів.)
Сидоренко Мартин (вдівець), 3д. Охренко Степан і Ефросинія, 2д. Сотниченко Гнат і Уляна, 1д. Бережний Гнат і Дар'я, 2д.
Клименко Ефім. Клименко Тимофій.
Кравченко Олексій і Ганна, 3д. Орленко Пилип і Агаф'я, 3д.
Ситниченко Матвій і Федос'я, 3д. Ситник Семен і Уляна, 5д. Ситник Тимофій і Ганна, 6 д. Ситниченко Матвій і Дарья,1д.
Сергієнко Павло і Евдокія, 4д. Педченко Василь і Ксенія, 1д. Шаповал Прокофій (вдівець). Каша Григорій.
Ткаченко Карп (вдівець). Ткаченко Герасим і Епфімія, 8д. Костенко Василь і Агаф'я, 5д. Костенко Данило і Ірина,1д.
Охріменко Павло і Любов, 1д. Білочев Гаврило (вдівець). Шевченко Пантелеймон і Марфа, 2д. Шевченко Леонтій і Евдокія, 3д.
Білоусов Корній і Василиса, 1д. Загородній Максим і Прасковія, 2д. Філоненко Олексій і Марина, 3д. Еременко Антон і Василиса, 4д.
Сторенко Йосип і Матрона, 1д. Швець Еремій і Тетяна. Савченко Федір і Матрона, 4д. Зачепихатка Олексій і Ксенія, 3д.
Вороненко Фома і Матрона, 1д. Шпика Іван (вдівець). Пономаренко Ірина (вдова), 1д. Токаренко Федір і Федосія, 1д.
Токаренко Мартин і Василиса, 1д. Грицаенко Ірина (вдова), 1д. Козій Андрій і Епфіманія, 3д. Харченко Матвій і Катерина, 1д.
Закросар Іван і Дар'я, 5д. Полупаненко Йосип і Марфа. Москаленко Стефанида (вдова), 3д. Колесніченко Микита і Марфа,1д.
Нетименко Мирон. Гончаренко Савелій. Орленко Андрій. Тупаленко Павло.
Барилка Олексій. Іванченко Іван. Чуприна Матвій. Зтопченко Іван.
Шевченко Федір і Агаф'я, 1д. Даценко Дмитро. Шабельський Антон і Тетяна, 2д. Сидоренко Йосип і Марфа, 3д.
Перепис зробив прикажчик В.Бантиша Іван Борковський.
Я знаю, що в Костянтинівці та селах навколо мешкає багато людей, які мають коріння з Софієвки. Автор буде вдячний за відгуки та можливі поправки в прізвищах, оскільки правопис 18 століття важкий у прочитанні.
В.Качур, викладач історії Дружківського машинобудівного коледжу, краєзнавець.
