Наприкінці минулого року вирішив зробити собі невеличкий подарунок. Такий — за улюбленими цікавинками — електронний девайс, який не тільки радував би, та й був ще корисним. Оскільки вироби деяких брендів варті захмарних грошей, вирушив на терени інтернету в пошуках вживаної техніки.
Те, як в лихі 90-ті, простий та наївний люд вівся на гру в наперсток, та як їх жорстко кидали, я свого часу вже бачив. Тож для себе це питання вирішив раз і назавжди — не грати. Минула вже купа часу, але із жалем спостерігаю, як люди й досі віддають свої гроші шахраям на усіляких “олх”.
Дарма вони не читають місцеву пресу. Скільки прикладів і випадків вже було описано, скільки було попереджень! Але костянтинівці все попадають і попадають... Тим більше, в наш час шахраї стали настільки спритними та хитрими — ховайся! Це вже не той випадок, коли тобі пропонують вгадати одну з трьох перемішаних карток, і ми живемо у 21 столітті.
Отже, в процесі пошуку потрібної речі, знайшов в мережі доволі непоганий та розвинутий торговий майданчик, на кшталт “олх”, доменне ім’я якого зареєстровано в зоні “.ua”. Для розуміння — для того, щоб зареєструвати домен в зоні “.ua”, потрібна зареєстрована торгова марка (хоча “олх” теж в “.ua”). Тож з майданчиком питання було вирішено.
Далі приступив до пошуків вже на конкретному сайті. Після ретельного перегляду пропозицій, зробив добірку з декількох “лотів”.
До речі, тут я виявив доволі цікавий і корисний сервіс — “надійна оплата”. Суть її полягає в тому, що при здійсненні оплати, списані з картки гроші не потрапляють одразу на картку продавця, а переводяться на спеціальний рахунок банка-партнера, де й лежать, поки покупець не отримає товар. Скажу наперед — це досить зручно і воно працює.
Далі починається наша цікава історія...
Задаю декілька питань стосовно якості товару продавчині під ніком “Валерія”. Відповідає, додавши скрін із номером свого телефону, бо передачу в приватних повідомленнях номерів телефонів сервіс блокує: “напишите мне в телеграмм”.
— Состояние идеальное. В использовании 4 месяца. Отправляю с Польши. Полный комплект. 2-4 дня. Вам подходит? Вы когда сможете оформить?
— Ок. Через час. Нужно налик на карту закинуть. Насколько я понял, при платеже «сервис» хранит деньги на промежуточном счете до получения товара…
— Я работаю через другой «сервис», так как этот только по Украине. Через «мой» «сервис» также будет.
— Что за «сервис»? Дайте ссылку…
І ось тут я отримую посилання на офіційно зареєстрований в Україні, всім відомий, платіжний сервіс, прямісенько для поповнення карткового рахунку якогось “дяді васі”.
Спілкуємось далі :
— Переходите и оформляйте. Я пока буду собирать товар к отправке и выходить.
— Стулья вперед :)
— Что?
— Стулья вечером, деньги — утром. Смотрите классику!
—Я не понимаю. Вы будете брать?
— Да, только сперва товар хотелось бы в руках подержать :)
— Вы же на почте посмотрите.
Далі йде ще купа аргументів, щоб я переказав гроші, коли в решті-решт, вона видає:
— Я вам честно все сказала и не хочу обманывать...
Завіса.
Ось так скінчилася перша спроба купівлі. Настрій гарний, гроші в кишені.
Далі намагаюсь попередньо домовитися з іншим, не менш цікавим “продавцем” під ніком “Максим”:
— Наложенным платежом, через «Новую почту», отправляете?
— «Новой почтой» по безопасной доставке.
Кидає якусь картинку, начебто з сайту “Нової пошти”, на якій зображено покрокові дії для здійснення “безпечної покупки” — на кшталт “безпечної оплати”, про яку я говорив вище. Йду на сайт НП, але нічого подібного там не можу знайти.
— А, сейчас посмотрю…
— Ну так что?
— Наберу голосом. Не абонент...
— Безопасную доставку создает продавец, чтобы потом предоставить на новой почте после оплаты. Пишите свои данные для отправки.
Увеличьте лимит по карте для оплаты в интернете, т.к. банк еще комиссию возьмет.
— Ок.
— Оформил. Можете оплачивать.
Тут “продавець” скидує мені посилання на сторінку, начебто НП, — для відстеження “купленого” товару, який “прямує” до мене. Сторінка виглядає дійсно як на сайті перевізника, але з граматичними помилками та ще й в доменній зоні “.site”, а саме — “novaposchta.site/…”
— Вы тут?
— Сейчас…
— Ну что у вас?
— Оплатил же ж!
— Отправьте фото с оплатой.
Беру маленький папірець, малюю суму, яку “сплатив”, та ставлю ще печатку, на кшталт тої, що ставив Кот Бегемот — “немедленно”. І відправляю фото цієї “квитанції про сплату” продавцеві.
— :)))) Я нормально поржал.
— Аналогично :)
Ось такі передноворічні жарти іноді трапляються. Так що, шановні пані та пацанове, будьте обережними та пильними, не кваптеся зайвий раз.
Бо наш світ — він зовсім “не добрий” і альтруїстів в ньому нема, за деякими звісно винятками, — про це треба пам’ятати завжди.
Admin.
