Згадати Олексу Тихого

Сьогодні, 15 травня, на День жертв політичних репресій в Україні, керівництво Дружківської військової адміністрації, яке за указом президента України керує Дружківською міською громадою (попереднє керівництво міста від партії ОПЗЖ втекло з Дружківки, залишив місто і своїх виборців на призволяще), Разом з нашими воєнними, які захищають область від рашистських окупантів, членами Товариства Олекси Тихого, народним героєм України Анатолієм Водолазьким - відвідало пам'ятні місця нашого міста, де тримається пам'ять про репресії і жертви тих репресій.

Це Олексієво-Дружківка, де жив відомий наш земляк, дисидент, співзасновник Української Гельсінської групи, учитель Олекса Тихий. Багато теплих слів було сказано в його адресу. Людина віддала своє життя за ідею незалежності України. За нас, українців, за нашу мову, за нашу волю, за те, щоб ми почували себе людьми у на своїй землі.

На подвір'ї школи №14 стоїть пам'ятна слела герою. Поруч алея Олекси Тихого, яку посадили представники всієї Донецької області в пам'ять про цю людину.

Ми згадали слова Олекси про Донбас, яки виявилися пророчими:

"Донеччина — це 1/6 всього населення Української РСР. Її культурний та національний розвиток може послужити або гарним прикладом для всієї України в разі її нормального розвитку, або ганебним, холероподібний, коли й інші райони підуть шляхом байдужності до національної культури та мови. І в другому випадку ганьба та прокляття впадуть на голови кожного з нас, донбасівців, хто бачив, усвідомлював насування загибелі і мовчав, хто в догоду череву забув, якого він роду-племені, зрадив свій народ, з чужих рук брав отруйну зброю асиміляції та допомагав нищити українську мову, культуру, традиції, обряди."

У школі є музей, де велика експозиція, присвячена Олексі Тихому, який навчався в цій школі, а потім викладав в ній. Директриса Наталя Вовкотруб провела коротку екскурсію. 

Потім ми разом з головою Дружківської ВА Сергієм Боєвським, його помічниками Ігорем Шкодіним, Олександрою Пахомовою, Юлією Півовар проїхали до також визначного для нашого міста місця - це майбутній музей спротиву окупаційним режимам, а спрощене - Дружківська катівня.

Ця будівля розташована на подвір'ї Дружківської міськради. У 2014 рці тут знаходився штаб так званих "ополченців" колаборантів і їх російських кураторів-окупантів. А у підвалах цього "закладу" були облаштовані камери для утримання людей.

Ми розповіли про ті жахіття, які там творилися. Голова адміністрації з зацікавленням вислухав наші розповіді про події у місті у 14-му році, коли місто, зраджене місцевими колаборантами, на чолі з мером міста Гнатенко, було окуповане московськими свинособаками. Про те, що ще тоді у нас у місті творилося таке ж як у Бучі, Охтирці, Гостомель, інших містах, які окупували орки, і творили в них ті жахи, про які ми сьогодні знаємо, про які вже знає весь світ. Це їх традиція, вони такі є. Не люди, це насправді свинособаки!

Пам'ять жертв політичних репресій повинна зберігатися у наших серцях, це треба пам'ятати, щоб більше таке не повторился.

Ми подарували голові два номери нашого альманаху СТЕП, в якому Статті Олекси Тихого, а також багато матеріалів і статей про ті жахіття, які творилися в окупованій Дружківці у 2014 році.

Євген Шаповалов, голова Товариства ім.О.Тихого.