Прямуючи ровером з гори центрального ринку, будь обережним!

Сьогодні, 19 червня, десь о 10.20, по вул. Театральній трапилася ДТП. Велосепедист, який прямував з центрального ринку, намагючись з правої сторони об’їхати легковика, який стояв перед іншим легковиком і пропускав зустрічний траспорт, зламав ближньому до себе дзеркало заднього виду, а першому, який теж стояв, — вибив заднє лобове скло. Скоріш за все — головою.

На щастя, горе-гонщик лишився живий та його своєчасно забрала карета швидкої. На місці була оказана необхідна допомога. Також прибув наряд поліції, тож під час опросу учасників події нам і вдалося отримати картинку.

На жаль, це вже якась прикра костянтинівська традиція — перед війною тут, біля табакерки, також стояв легковик, який у такий самий спосіб теж лишився заднього скла.

Або ось таке - “Сходил в магазин за хлебушком...”: “Интересное ДТП осталось этим летом за кадром камер журналистов. По словам очевидцев, легковой Мерседес, двигаясь по ул. Петровского в сторону рынка, вылетел на газон к ряду магазинчиков, что выше ЗАГСа: «Смотрю — летит прямо на меня, думала, сейчас в магазин въедет, даже успела немного испугаться...»”

Але що викликало засмучення, так те, що при спробі дізнатися деталей ДТП у чоловіка (ну стояв поруч — кавказської національності), то він став розповідати, що тут, начебто, бо сам не бачив, були задіяні військові, які одразу поїхали. Та що цим військовим нічого не буде, і що “вони приїхали нас вбивати”...

Ясна річ, що свої мізки нікому не вставиш, а щось доказувати та сперечатися — то марна справа. Лише спитав, щоб осадити — “хто і кого тут вбиває, тебе хтось вбиває?”. “Хохлов убивают, меня пусть попробуют...”

Виникає питання — чьому тоді приперся в Україну, у Костянтинівку? Щось мені здається, приїхав в 90-ті не на хімічному заводі працювати... А тікав від війни, або якогось іншого віськового конфлікту, який і розв’язала, в той чи інший спосіб, Росія або СРСР на Кавказі.