Під рясний дощ на Євромайдані у Донецьку ми випадково зустрілися зі значною постаттю українсько-польских відносин Володимиром Мокрим. Професор, доктор гуманітарний наук, керівник кафедри українознавства Краківського університету на наше питання — так підпише Янукович угоду чи ні (це було ще до Вільнюса) сказав просто: «Не поспішайте - поки сонце вийде - роса очі виїсть, ми в Польщі нормального життя довго чекали».
Вчений вперше приїхав на Донбас, щоб прийняти участь у черговій, 5-й міжнародній науково-теоретичній конференції по життю та творчості Василя Стуса. Але депутат Польського Сейму від «Солідарності» в 1989-1991 роках не зміг стояти осторонь та прийняв участь у акції за ЄС.
«Коли нас у «Солідарності» було всього 161 депутат, а комуністів - 299, то ми їх переконували, просвічували, і нам вдалося прийняти закони, завдяки яким ми «розкрутили» комунізм, а опісля почали визволятись усі народи Совєтської імперії, - говорить поляк. - Українці, так як і люди «Солідарності», – це люди діалогу. Давайте разом мирним способом продемонстрeємо свою волю жити у вільному, демократичному світі, що декларує більшість українських депутатів, Президент. Припинення євроінтеграційних стремлінь України означає повернення до недотриманого царськими владами Переяслава (1654) і відкинення європейських цінностей. Вже так маленько треба зробити, щоб протягнута Україні рука перших особистостей цивілізованого світу не зависла в повітрі на радість недругів, які не хочуть пізнати трагічної історії України та її відвічних прагнень. У разі непідписання угоди у Вільнюсі неприятелі матимуть достатньо часу, щоб пригнобити Україну, а Євросоюз матиме свої нелегкі проблеми».
Нажаль, те, що було так бажане професором-дисидентом, не відбулося. Але час не стоїть, і Володимир Мокрий зателефонував та сказав нам, що у 2014 році хоче обов’язково відвідати місця, пов’язані зі В.Стусом, та тими, про кого ми йому розповіли — О.Тихим, А.Горською, В.Гайворонським, Д.Шумуком, М.Шаповалом, В.Сосюрою, Х.Алчевськой, М.Леонтовичем, Г.Сковородою та іншими стовпами української культури, що мають відношення до нашого краю.
В.Березін.
Мокрий щодо України
Краків, 27 листопада 2013 р.
Президент Речі Посполитої Польща
Вельмишановний Пан
Броніслав Коморовський
Вельмишановний Пане Президенте!
З глибокого серця дякую за ту “колосальну частину серця” і “весь авторитет Президента” (“Газета Виборча”, 27.11.2013 р.) Речі Посполитої Польщі, який присвятив Пан для відзискання гідного місця України в сім’ї вповні вільних, демократичних і дай Боже усміхнених народів всієї, духовно неподільної Європи.
Її кордони визначає грецька філософія, римське право і права людини, з ґрунту християнська культура й виникаючі звідсіля європейські стандарти.
Прагнув цього найбільший моральний Авторитет ХХ століття – благословенний Іван Павло ІІ, коли усвідомлював значення тієї спадщини, роль “двох легенів Європи” у знаменному для України – Мілленійному 1988 році, в Європейському Парламенті, а опісля у 2001 році у Києві під час історичної прощі в Україні.
Сьогодні відбирається свідомій причин своїх нещасть Україні надію на перемогу добра над злом і правди над неправдою. Відбирається надію на відродження джерела найвищого Добра, яким є багатий в милосердя Бог і Його Благодать підтверджена у свойому Синові Ісусі Христі, Котрий у вилию 2013 року знов народиться в наших серцях, щоб землю з небом в одно злучити.
Свойого листа до Пана Президента пишу з борту літака з Мюнхену до Донецька, після прочитання інтерв’ю даного сьогодні 27 листопада “Газеті Виборчій”. Літаком поспішаю на міжнародну наукову конференцію з нагоди 75-ліття від дня народження Поета Василя Стуса, замученого в совєтських концтаборах на 47-му році життя у 1985 році вже під час “перестройки”. Василя Стуса не звільнено між іншим за те, що написав свойого відомого всім листа с приводу до розбитої танками Польського Війська “Солідарності”.
Завтра 28 листопада 2013 року триватиме конференція в Донецьку присвячена спадщині того знаменитого поета. Вірю, що ім’я Василя Стуса вже в невдовзі отримає Донецький Національний університет, а у місці Донецьку стане пам’ятник того великого сина тієї багатої землі, щирих і добрих людей важкої праці.
Щасти Боже на кожному кроці Пану Президенту і усій Президентській Родині та всій Україні
Многая літа, Во здравіє, во Спасеніє сотвори Господи многая і благая літа
проф. д-р габ. Володимир Мокрий
Висилаю Вам уміщені в інтернеті слідуючі матеріали, які свідчать, що і західні, і східні сусіди України, як поляки і всі народи Євросоюзу, так і росіяни нас зрозуміють.
1. Прочитайте будь ласка, відчитаний молоддю у Кракові під пам’ятником Адама Міцкевича під час виборів Президента України 2004 року розісланий у чотирьох мовах Відкритий лист до студентів Російської Федерації і студентів-росіян, що живуть в Україні та в інших державах: http://www.nestor.cracow.pl/Wydawnictwo/mokry_pomarancza/cz_74.htm#list_ua
Открытое письмо студентам Российской Федерации и студентам-россиянам, живущим в Украине и в других странах:
http://www.nestor.cracow.pl/Wydawnictwo/mokry_pomarancza/cz_74.htm#list_ru
2. Гляньте на український варіант книжки про євроінтеграцію працівника Європейського Парламенту Мацєя Ольхави “Зірки і Тризуб: Європейська інтеграція України”, Краків 2013, сс. 298 з Передмовою-рекомендацією В. Мокрого:
http://www.nestor.cracow.pl/data/uploads/files/product-file/1385/Olchawa_Zirky_i_Tryzub.pdf
3. Прочитайте хоч один розділ “Україна – як віха” виданої у Москві у 2010 р. книжки Лілії Шевцової “Одинокая держава. Почему Россия не стала Западом и почему России трудно с Западом”
а) http://www.nestor.cracow.pl/Wydawnictwo/szewcowa/szewcowa_ua.htm (український варіант)
б) http://carnegieendowment.org/files/shevzova_power.pdf (російський варіант)
4. Подивіться на зміст двох відкритих листів до Президента України про причини маргіналізації української мови як державної:
а) http://www.nestor.cracow.pl/wydarzenia/janukowych_lyst_ua.pdf (2012 р.)
б) http://www.nestor.cracow.pl/wydarzenia/2_lyst_janukowycz.pdf
5. Подивіться два фільми про Голодомор в Україні:
а) Фільм “Жнива розпуки”, знятий у 1985 році в Монтреалі: http://www.nestor.cracow.pl/wydarzenia/Znyva_rozpuky.avi
б) Фільм “Закляття безпам'ятства. Голодомор на Луганщині” Ірини Магрицької з Луганська:
http://www.youtube.com/watch?v=txafj6TnrZQ
6. Прочитайте книжку В. Мокрого “Духовні джерела помаранчевої революції 2004 року в Україні”, Краків 2006:
http://www.nestor.cracow.pl/Wydawnictwo/mokry_pomarancza/m_pomar_spis.htm
7. Прочитайте статтю В. Мокрого, “За біль біліша” Україна Василя Стуса, у книжці: Василь Стус, ...Іще один кавалок з України, Вибрав і переклав: Анджей Новак. Вступ: Володимир Мокрий, Краків 2011:
http://www.nestor.cracow.pl/data/uploads/files/product-file/670/02_stus_mokry_ua.pdf
8. Та статтю. Оксани Пахльовської “Проблема спадщини в українській культурі та форми його імперської експропріації” з книжки “Belarus, Lithuania, Poland, Ukraine. The Foundations of Historical and Cultural Traditions in East Central Europe”, Rome-Lublin 1994: http://www.nestor.cracow.pl/data/uploads/files/cms-page-file/21/pachlowska_ua.pdf
9. Прошу підтвердіть, що одержали мойого листа.
З добрим словом до Вашої хати та надією на спокій в душах кожного з Вас на нашій вже своїй землі
проф. д-р габ. Володимир Мокрий
керівник Кафедри Українознавства
Факультету Міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету