Стало вже доброю традицією у січні кожного року до Костянтинівки з’їжджаються з різних куточків Донецького краю і всієї України шанувальники творчості Василя Андрійовича Гайворонського, щоб засвідчити любов і пошану до видатного письменника-земляка, поділитися результатами своїх наукових розвідок, узагальнити матеріали дослідження його життєвого та творчого шляху.
Головний приз читань зайняла група учнів школи № 4, яка інсценувала оповідання Гайворонського «Жарт».
Так сталося і 21 січня цього року. Зусиллями Костянтинівського міського відділу освіти, Костянтинівської гімназії, газети «Провінція», Костянтинівського краєзнавчого музею, Товариства ім. О. Тихого у приміщенні Костянтинівської гімназії відбулися 4‑ті Гайворонківські читання у формі конференції, на якій було обговорено питання: «Тематичні обрії прози В. Гайворонського (Гайдарівського)».
В ошатній гімназійській залі на сцені перед портретом Гайворонського тріпотливо горить свіча — свіча пам’яті. З любов’ю оформлено стенд «Геній ходив поруч з нами», на якому розміщено твори письменника-земляка: збірник оповідань «А світ такий гарний», оповідання «Циркачка», повісті «Заячий пастух», «Ще одне кохання».
Прикро, але в Україні твори В. Гайворонського практично ще не видано, вони тільки починають повертатися і досліджуватися завдяки небайдужим ученим-ентузіастам і патріотам Донбасу. На превеликий жаль, пішла з життя у вічні засвіти людина з великим небайдужим серцем, пристрасна дослідниця творчості В. Гайворонського і учасниця попередніх читань Феня Дмитрівна Пустова, кандидат філологічних наук, доцент ДонНУ. Але з кожним роком поглиблюється інтерес громадськості міста і всього Донбасу до непересічної постаті свого славного земляка, розширюється коло небайдужих до його творчості.
Учасників урочистого зібрання привітала директор Костянтинівської гімназії, канд. філол. наук, доцент Шередека Галина Володимирівна, відзначивши, що відродження пам’яті про В. А. Гайворонського є наріжним каменем процесу виховання майбутніх свідомих громадян України.
Перед початком роботи конференції учасникам і гостям було запропоновано перегляд фільму «Доньці Антоніні Василівні на пам’ять про батька…», автором якого є учитель української мови та літератури гімназії Задорожня Людмила Олександрівна. Потім з доповідями виступили О. Барабаш, канд.. істор. наук, доцент, директор Костянтинівського навчального центру КЕП, В. Алтухов, ст. викл. ДонНТУ, член НСЖУ; І. Бредихін, викладач історії КПЛ, Л. Задорожня, учитель української мови та літератури гімназії; Є. Шаповалов, голова товариства імені О. Тихого; О. Добровольський, історик, дослідник ОУН-УПА на Сході України.
Нікого не залишили байдужими виступи учнів гімназії, ліцею, НВК та ЗОШ №№ 1, 2, 3, 4, 6, 7, 9, 13, 15, 16, які читали уривки з творів та інсценували фрагменти з оповідань В. Гайворонського (оповідання «Козачка Гання», «Рятівна курка», «Чортове колесо»,» Жарт», «Циркачеп», «Щастя», «Дорога наща довга», «Є й щасливі люди», «Зоре моя вечірняя» та ін.).
Почесними гостями читань традиційно є рідна донька письменника Антоніна Василівна та його онучка Людмила. Своєю присутністю волонтер Корпусу Миру США Бен Робінсон зробив читання міжнародними.
Василь Андрійович Гайворонський пройшов свою хресну дорогу, зазнавши страждань, стійко перенісши випробування на міцність тіла і духу. Йому не пощастило побачити вільну Україну, де розпочалося невідворотне оновлення. Але вже нестримно летить у наш край його щире слово, сповнене любові до рідної землі й віри в те, що «А світ такий гарний…». Щире слово нашого славного земляка Василя Гайворонського має послужити нам, громадянам незалежної держави, у розбудові рідного Донбасу і всієї України.
В. Алтухов, В. Березін.
Можливо, я помиляюсь
Ніде не бачив оголошень про проведення читань. Це закрита тусовка?