На початку навчального року перед учнями шкіл, вихованцями дитячих садочків та керівництвом цих закладів виникає гостре питання: що робити, коли дитина не має необхідних профілактичних щеплень? Нещодавно з’явився судовий прецедент, який чітко показує позицію держави у цій темі. Але право вибору батьків та жорсткі реалії сьогодення варті суспільної уваги. Отож, як убезпечити себе від подібних судових ризиків, захистити право своєї дитини на навчання, не порушивши права інших учасників освітнього процесу?
Законодавчі вимоги стосовно проведення профілактичних щеплень визначені у Законі «Про захист населення від інфекційних хвороб». Так, на підставі ч.3 ст.11 Закону проведення профілактичних щеплень забезпечують МОЗ України, місцеві органи виконавчої влади (обласні та районні державні адміністрації), органи місцевого самоврядування (місцеві ради) та органи державної санітарно-епідеміологічної служби.
Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень (ст.12 Закону). У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
Вакцинація — тільки після медогляду
Одразу варто заспокоїти читачів. Тотальної масової вакцинації (за аналогією масової колективізації радянських часів) не повинно бути як з медичної, так і з юридичної точки зору. Адже на підставі ст.12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Особам, які не досягли 15-річного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від 15-ти до 18-ти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації та за згодою об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа, її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження — засвідчити це актом у присутності свідків. Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов'язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів.
Суттєвим проблемним фактором для «відказниників» від вакцинації без поважних причин є норма ст.15 Закону. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його. Тобто у батьків є шанси звернутися до керівництва медзакладу та отримати рішенням консиліуму відповідних лікарів.
Положення про проведення профілактичних щеплень
Спеціальні норми та необхідні нюанси визначені у «Положенні про організацію і проведення профілактичних щеплень» (затверджено Наказом МОЗ України від 16.09.2011 № 595 (у редакції наказу МОЗ від 11.08.2014 № 551, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 жовтня 2011 р. за № 1160/19898). У 2019-му запроваджено різні нововведення. Наприклад, щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу МОЗ від 11 серпня 2014 року № 551), та інструкціями із застосування вакцини або анатоксину, затвердженими в установленому порядку. У пунктах щеплень для здійснення вакцинації можуть бути задіяні лише ті медичні працівники (лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою), які пройшли спеціальну щорічну підготовку та володіють правилами організації і технікою проведення щеплень, а також навичками надання невідкладної допомоги в разі розвитку післявакцинальних реакцій/ускладнень.
Медичний персонал, який не пройшов спеціальну підготовку, не допускається до проведення щеплень.
Для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою в усній або письмовій формі запрошують до закладу охорони здоров’я (ЗОЗ) або до місця надання медичних послуг ФОП осіб, які підлягають щепленню. При щепленні неповнолітніх запрошують також батьків або інших законних представників, що їх замінюють, у день, визначений для їх проведення. У дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладах заздалегідь інформують батьків або осіб, що їх замінюють, про проведення імунізації дітей, які підлягають профілактичному щепленню.
Які є особливості медогляду перед вакцинацією? Як має бути забезпечене медичне спостереження після проведення профілактичного щеплення? Медичний огляд перед щепленням є обов’язковим. При виявленні негативних змін у стані здоров’я особи призначається додаткове медобстеження згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги особам відповідно до медичних показань.
Медогляди дітей перед щепленням у ЗОЗ або за місцем надання медичних послуг ФОП проводяться у присутності батьків, або опікунів, піклувальників, інших законних представників безпосередньо у день щеплення. У разі проведення щеплень у дошкільних закладах або загальноосвітніх навчальних закладах медичні огляди проводяться у присутності медичного працівника ЗОЗ або ФОП. Після проведення профілактичного щеплення повинно бути забезпечене медичне спостереження (нагляд за особою протягом певного часу після введення вакцини/анатоксину) протягом терміну, визначеного інструкцією про застосування відповідної вакцини/анатоксину. Якщо в такій інструкції не вказано термін спостереження, особа, якій було проведено щеплення, повинна перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин після вакцинації. У разі виявлення медичних протипоказань до щеплень відповідно до «Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень», затвердженого наказом МОЗ України від 11 серпня 2014 року № 551, особа направляється на комісію з питань щеплень, створену наказом по ЗОЗ. Для вирішення складних та суперечливих питань щодо проведення щеплень наказом структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Київської міської державної адміністрації створюється комісія з питань щеплень при обласному або міському ЗОЗ.
Відповідно до «Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень» основним критерієм при вирішенні питання щодо протипоказань до введення конкретної вакцини є перелік протипоказань, визначений в інструкції про її застосування. А планові вакцинації вакциною, анатоксином відкладаються до закінчення гострих проявів захворювання та загострення хронічних захворювань і проводяться після одужання або під час ремісії хронічного захворювання. Скажімо, коли в організм вводиться жива вакцина проти кору, жива паротитна вакцина, вакцина проти краснухи або тривакцина (кір, паротит, краснуха), то протипоказаннями є алергічні реакції на аміноглікозиди, анафілактичні реакції на яєчний білок, введення препаратів крові. (детальніше: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1161-11/paran2)
Верховний Суд: суспільні інтереси безпеки важливіші особистих
Показовим прикладом із судової практики є постанова від 17 квітня 2019 року Верховного Суду України. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81652333). Цей судовий спір розпочався ще з червня 2016-го. Тоді позивач звернувся до суду з позовом до навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня, гімназія» Славутської міськради Хмельницької області про зобов`язання не чинити перешкод у здобутті дошкільної освіти. Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області (суду І інстанції) цей позов було задоволено та зобов`язано дошкільний навчальний заклад не чинити перешкод у здобутті дитиною дошкільної освіти. Але згодом ДНЗ подав апеляційну скаргу. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року апеляційну скаргу цього ДНЗ задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. За висновками Апеляційного суду довідка медцентру про те, що дитина здорова, дитячий садок відвідувати може, у контакті з інфекційними хворими не перебувала, не може замінювати висновок лікарсько-консультативної комісії при закладі охорони здоров`я про можливість відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень. Дитина позивача не позбавлена права на освіту, оскільки вона може її отримати, а реалізація цього права потребує певних дій. Потім позивачем було подано касаційну скаргу до Верховного Суду України.
Якими були висновки найвищої судової інстанції? Враховуючи тривалу відсутність дитини у дошкільному навчальному закладі (більше 8-ми місяців), наявність вакцини, якої не було у медзакладі під час зарахування дитини до ДНЗ та відмову матері від профілактичного щеплення у зв`язку із недовірою до вакцини, відповідач (ДНЗ) правомірно відмовив у прийнятті дитини до садочка без висновку лікарсько-консультативної комісії про можливість відвідування ДНЗ (при відсутності у дитини щеплень). А далі найцікавіше: Верховний Суд України зробив посилання на практику Європейського суду з прав людини. Європейська Феміда дотримується такої правової позиції, що порушення фізичної недоторканості заявника (обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід) можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (рішення у справі «Соломахін проти України» від 15.03.2012 року, заява № 24429/03).
За висновками української Феміди вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. (ст.3, 27, 49 Конституції України). Тобто в даному питанні переважає принцип важливості суспільних інтересів над особистими. У справі, яка переглядалася, індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення матір`ю дитини при збереженні обсягу прав дитини на здобуття освіти, у тому числі в дошкільних закладах, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення перед направленням дітей до навчального закладу для здобуття освіти. Тому касаційну скаргу Верховний Суд залишив без задоволення, а рішення Апеляційного суду — без змін.
Леонид Гапеев
