Законом «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, що набув чинності 15 грудня 2017 року названі процесуальні кодекси тепер кардинально змінені та діють в новій редакції. Так, Цивільний процесуальний кодекс тепер містить суттєво нові правила стягнення боргів на підставі судового наказу.
Як і раніше, у попередній редакції, новий Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК) містить норми наказного провадження (нині це Розділ ІІ ЦПК). Це є особливим видом цивільного судочинства, що має на меті вирішення справ судом про стягнення з боржника грошових коштів на підставі заявлених вимог. Даний вид провадження базується на видачі судового наказу, що має сприяти швидкому вирішенню справ. З одного боку, це добре. Але, з іншого, тим, хто опиниться в ролі боржника, варто знати, як діяти.
На підставі виданого судового наказу зацікавлена особа (як фізична, так і юридична) може отримати від боржника те, що їй належить. У ст.161 ЦПК докладно описані вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Йдеться про такі вимоги: стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; стягнення аліментів на дітей; повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів тощо.
Є борги за послуги ЖКГ, Або як оскаржити судовий наказ?
Якщо пересічні українці мають заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, то зацікавлені комунальники подбають про те, як ці борги стягнути швидше? Так, на підставі п.3 ч.1 ст.161 ЦПК судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Вочевидь, ситуації, коли боржник може отримати судовий наказ про стягнення боргів, є різні. Тому пропоную звернути увагу на стягнення заборгованості за несплату житлово-комунальних послуг. Докладніше поговоримо про те, що робити боржникові? Як оскаржити судовий наказ, який зненацька надійде електронною або звичайною поштою?
Статтею 169-ю ЦПК передбачено надіслання боржникові копії судового наказу. Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржнику на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси особа не має.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі — боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, а боржнику — юридичній особі чи фізичній особі — підприємцю — за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 ЦПК.
Є шанс оскаржити судовий наказ… Хоча й тепер не безкоштовно…
Тепер про найголовніше і найцікавіше: яким чином можливо оскаржити цей судовий наказ? Є форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання. Про це докладно описано у ст.170 ЦПК.
Боржник має право протягом 15-ти днів (раніше давалося лише 10) з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Зверніть увагу на ті необхідні дані, які мають бути детально зазначені під час оскарження. Заява про скасування судового наказу має містити 5 необхідних пунктів: найменування суду, до якого вона подається; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб — громадян України; прізвище, ім’я та по батькові представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; наказ, що оспорюється; зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються такі документи: про сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Стосовно можливості оскарження судового наказу варто «подякувати» законодавцю за таку «турботу» про доступність правосуддя для пересічних українців? Якщо у попередньому ЦПК було чітко передбачено можливість без сплати судового збору оскаржити судовий наказ, то тепер ця процедура не є безкоштовною. У скільки ж нині обійдеться боржнику подання заяви про скасування судового наказу? До речі, на парламентському сайті (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 станом на 06.05.18) у тексті Закону «Про судовий збір» (ч.2, п.2 ст.3) залишилася попередня норма, яку процитую: «Судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу». Водночас статтею 4-ю Закону «Про судовий збір» визначено розміри ставок судового збору. Так, за подання заяви про скасування судового наказу доведеться сплатити державі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7-ю Закону «Про державний бюджет України на 2018 рік» установлено в цьому році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Це складає для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року — 1762 гривні, з 1 липня — 1841 гривня, з 1 грудня — 1921 гривня. Отож, до 1 липня судовий збір складає 1762 х 0, 05 = 88, 10 грн.) Подібні речі породжують правові колізії (суперечності), що є перешкодою для практичної реалізації правових норм. З цього приводу автор підготував та направив звернення із запитаннями до Мін’юсту, Уповноваженого ВРУ з прав людини, Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги тощо.
Розгляд заяви про скасування судового наказу
Процедура розгляду заяви про скасування судового наказу детально описана у ст.171 ЦПК. Ця заява не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу. В цій ухвалі суд роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444-ю.
Якщо ж боржник не зміг вчасно оскаржити судовий наказ, тоді настають для нього несприятливі правові наслідки. Про набрання судовим наказом законної сили та його видачу стягувачеві можна дізнатися у статті 172-й ЦПК. У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п’яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили. Суд протягом п’яти днів з дня набрання судовим наказом законної сили надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого судового наказу в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, стягувачу на його офіційну електронну адресу або рекомендованим чи цінним листом у разі відсутності офіційної електронної адреси.
Наказ скасовано: історія з судової практики на Донеччині
Хоча і небагато часу минуло з моменту введення в дію нової редакції ЦПК, в Єдиному державному реєстрі судових рішень вже є деякі цікаві приклади спроби стягнення боргів на підставі судового наказу (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72353496). Один із них нещодавно мав місце на Донеччині.
01 лютого 2018 року суддею Красноармійського міськрайонного суду Донецької області було видано судовий наказ за вимогою КП «Покровський центр єдиного замовника Донецької області» про видачу судового наказу про стягнення з 4-х осіб заборгованості за житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинку та прибудинкової території у сумі 4 130,34 грн. «Боржник» у поданій заяві просив скасувати виданий судовий наказ, посилаючись на безпідставність заявлених стягувачем вимог. Оскільки людина не користується житловим приміщенням, яке належить заявнику, а проживає у власній квартирі. Тому у неї не може бути боргу за користування житлом. У неї із заявником не має ніяких правовідносин. Заявник не додав до заяви доказів про існування між сторонами взаємних обов’язків та не пояснив, яким чином можливо порушити не існуючі обов’язки. В результаті судовий наказ було скасовано.
