Таку не вигадану історію на житлово-комунальну тему важко знайти навіть у поважних класиків вітчизняної літератури. Скажімо, «Жалобная книга» А. П. Чехова налаштовує читача до філософського гумору із позитивними акцентами. Але цей сюжет, пережитий автором бюрократичної епопеї, скоріш нагадує інший жанр. Втім, для наших читачів тут головна мораль — грамотно діяти, аби дійти до перемоги у фіналі…
Сьогодні судові накази про стягнення (навіть реально не існуючих) боргів за житлово-комунальні послуги доволі масово видаються місцевими районними судами України за ініціативою стягувачів. Це підприємства, які надають житлово-комунальні послуги. Таке відбувається, незважаючи на прийнятий ще навесні 2020-го Закон, яким заборонено робити стягнення боргів за послуги ЖКГ під час карантину. Тому від подібних ситуацій, на превеликий жаль, ніхто з нас не застрахований.
День понеділка після місцевих виборів восени запам’ятався багатьом із нас по-різному. Особисто мені тоді зіпсував настрій «лист щастя», бо виявився особливо не приємною новиною. Під особистий підпис отримав поштовий конверт, в якому був наказ про стягнення боргу за квартплату на суму біля півтори тисячі гривень. Довго, не один день поспіль перебираючи і аналізуючи усі наявні квитанції та документи про здійснену оплату, автор цього сюжету зробив для себе та усіх трьох «солідарних боржників», зареєстрованих за однією адресою, несподіваний висновок. Боргу насправді вже не було. Бо ту суму коштів, яку стягували восени через виданий судовий наказ, який ще не набрав законної сили, вже було сплачено ще навесні. І тоді почав описувати усе суду докладно й послідовно.
Одразу варто сказати нашим читачам, що слід поквапитися у подібних випадках, щоби встигнути швидко підготувати заяву про скасування судового наказу. Для цього маємо 15 днів з моменту отримання копії судового наказу із додатками. А ще за цей час маємо встигнути направити поштою або передати до канцелярії надавача послуг увесь пакет документів, що подаємо до суду, із відміткою про вручення. Заява про скасування судового наказу подається до того самого суду, що його видав. А от суддя, що розглядатиме цю заяву, може бути іншим. Так відбулося у нашій ситуації, оскільки існує електронна система розподілу судових справ.
З чого варто починати текст оскарження, на чому слід зосередити увагу у заяві ? Треба якомога більше знайти і описати свої аргументи, різні дані, обставини і факти, які свідчать про наявний спір про право. Бо це є ключовим моментом, підставою для скасування судового наказу.
Про аргументи у поданій заяві
Коротко розповім про основні аргументи, які прописав у заяві.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» до заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. На такі документи поширюються вимоги ЦПК щодо належності та допустимості доказів. Подана з боку представника КП «Ж» копія довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.04.2019 по 01.08.2020 не є належним доказом, як передбачено ст.77 ЦПК, оскільки не містить достовірну інформацію щодо предмета доказування. Також з боку представника КП «Ж» порушено вимогу стосовно допустимості доказів. Відповідно до ст.78 ЦПК Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Виданий судовий наказ, що не набрав законної сили, базується на сумнівному і не допустимому доказі, бо, не перевіривши усі фінансові документи, представником КП «Ж» було подано заяву про стягнення не існуючого боргу. Водночас споживачі ще навесні 14.03.2020 року солідарно сплатили значно більшу, порівняно із цією спірною сумою (1453 грн. 89 коп.) неіснуючого боргу за послуги у розмірі 1435 грн. 24 коп. та 717 грн. 62 коп., це підтверджується платіжним документом банку від 14.03.2020 р. за підписами 3-х осіб. При цьому датована 09 вересня заява про видачу судового наказу з боку представника КП «Ж» порушує ще одну вимогу ст. 79 ЦПК — достовірність доказів. Так, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Але практично надана копія довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.04.2019 по 01.08.2020 наглядно демонструє порушення прав споживачів на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію, гарантовану статтею 4-ю Закону «Про захист прав споживачів». Адже на той час підготовки, станом на дату подачі заяви до суду ніякого боргу вже не існувало.
Для скасування судового наказу вкажіть на спір про право
Додатково мені як споживачу довелося звернутися безпосередньо до дільниці КП «Ж», яка надала достовірну інформацію про повну відсутність заборгованості за спірний період з 01.04.2019 по 01.08.2020 року.
Вочевидь наявність спору про право, оскільки відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов’язок перед заявником (кредитором). Також відповідно до п.13 тієї ж Постанови Пленуму ВССУ № 14, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги заявник (КП «Ж») має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.
Натомість мені як споживачу, витрачаючи зайвий час, в умовах діючих карантинних обмежень, довелося звертатися до різних інстанцій, щоби надати суду зовсім інший документ, який підтверджує повну відсутність заборгованості за спірний період з 01.04.2019 по 01.08.2020 року.
Тобто надана суду споживачами довідка від 30.10.2020 р. про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2019 по 30.10.2020 конкретно підтверджує відсутність заборгованості за період з квітня 2019 р. по серпень 2020 р. включно. Таким чином, має місце спір про право, з боку КП «Ж» не надано суду документів, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а тому судовий наказ підлягає скасуванню.
На підставі ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше 2-х днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
На підставі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ст.8 Основного Закону норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Відповідно до ст. 61 Основного Закону ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Таким чином, враховуючи те, що споживачі ще у березні 2020 року внесли оплату на користь КП «Ж», спроба стягнення коштів не існуючого боргу по суті є штучною спробою не законного притягнення споживачів до юридичної відповідальності двічі. Такі дії суперечать зазначеним нормам Основного Закону держави.
По суті заяви про скасування судового наказу
На підставі статті 6 (право на справедливий суд), статті 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»; ст.170 ЦПК України, ч.3 ст.171 ЦПК України; п.5, п.9, п.13, п.19 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» через повну необґрунтованість вимог стягувача автор просив суд про наступне.
1. Скасувати судовий наказ, що не набрав законної сили, про стягнення солідарно в рівних частках з 3-х «боржників» 1453 грн. 89 коп. на користь КП «Ж» у повному обсязі.
2. Витрати зі сплати судового збору у сумі 210 грн. 20 коп., здійснені КП «Ж», покласти на цю організацію, тобто на стягувача.
3. Звільнити заявника та солідарних боржників від сплати судового збору.
Які необхідно надати суду додатки до заяви про скасування судового наказу?
У нашому випадку автор цієї історії надав суду усі 8 додатків, які логічно і послідовно підтверджують фактичну відсутність боргу, у такій хронологічній послідовності. Це примірник заяви про скасування судового наказу для ознайомлення представнику КП «Ж» (із супровідним листом та відміткою про вручення); клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору; копія довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.04.2019 р. по 01.08.2020 р. (містить не достовірну інформацію); копія довідки від 30.10.2020 р. про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2019 по 30.10.2020, видану споживачу Л. Гапєєву дільницею КП «Ж» про відсутність боргу (містить достовірну інформацію). А ще надав копію платіжного документу банку від 14.03.2020 р. із підписами 3-х платників про здійснення оплати споживачами у сумі 1435 грн. 24 коп. та 717 грн. 62 коп.; роздруковані чеки про оплату споживачем послуг за вересень та жовтень 2020 р., здійснених на користь КП «Ж»; копію судового наказу від 09.10.2020 р. (що оскаржується); примірник заяви про звірку розрахунків, надання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації.
І знову поштою отримав документ, вже більш оптимістичного змісту. Тепер нарешті настала перемога у фіналі цієї історії. Судовий наказ від 9 жовтня вже 10 листопада було успішно скасовано, заявника та «солідарних боржників» суд звільнив від сплати судового збору.
Леонід Гапєєв, юрист
