Уряд 20 травня за ініціативи Міністерства охорони здоров’я ухвалив рішення про послаблення карантину з 22-го числа. Йдеться про перехід до другого етапу. Така офіційна інформація розміщена на урядовому порталі. Під час засідання Уряду Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що в Україні вже почалося зниження динаміки захворюваності. Водночас Уряд продовжив адаптивний карантин до 22 червня. Чого тепер очікувати нам в такий період? Про це та інше поміркуймо.
Відповідно до рішення Уряду з 22 травня в тих регіонах, де епідеміологічні показники відповідають встановленим МОЗ критеріям щодо нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу (не більше 12 на 100 тисяч населення), кількості тестувань (не менше 12 на 100 тисяч населення) та наповненості ліжкомісць (не більше 50%) в лікарнях, відновлюється робота громадського транспорту. З 25 травня має бути відновлено роботу метрополітену в Києві, Харкові, Дніпрі, а також очікується відкриття дитячих садків в Україні.
«Адаптивний» карантин у 5 етапів…
Що таке «адаптивний карантин»? В Україні є області з вищим рівнем захворюваності на коронавірус, порівняно з іншими регіонами. Тому не можна послаблювати карантин скрізь однаково. Йдеться про заходи, що вводяться в областях з високою кількістю хворих на COVID-19, та можуть відрізнятися від заходів у решті областей, тобто можуть бути більш жорсткими. Рішення приймається комісіями з надзвичайних ситуацій в кожному окремому регіоні. (https://bit.ly/2yoDBYq) Нині найбільшу кількість заражених зареєстровано у Чернівецькій, Тернопільській, Івано-Франківській областях. Тимчасові обмежувальні карантинні заходи в окремих районах можуть вводитися протягом року.
Коли ж очікувати відновлення діяльності транспорту між регіонами та за межі країни?
За інформацією Прем’єр-міністра України, відкриття міжобласних перевезень планується на початку червня, як тільки епідеміологічна ситуація дозволить це зробити. При цьому будуть локальні обмеження, рішення щодо яких прийматимуться спільно з місцевою владою, щоб не «експортувати» вірус по всій країні. Це і є модель адаптивного карантину»,― зазначив Прем’єр-міністр. Також він окремо наголосив, що питання відновлення рейсових авіаперевезень і відкриття аеропортів буде розглядатися після 15 червня, коли країни-партнери почнуть відкривати свої кордони.
Які ж послаблення карантину мають відбутися найближчим часом?
Не дозволено пересування групою осіб у кількості більше 8-ми, крім випадків службової необхідності. (раніше дозволялося таке пересування по двоє.) Також послаблено заборону стосовно роботи суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури. Є тут важливе уточнення «крім торговельного (у тому числі в магазинах, що розташовані у торговельно-розважальних центрах) і побутового обслуговування населення за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя, очей, рук) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування у приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів». Отож, право споживача робити покупки для власних найважливіших побутових потреб під час продовженого карантину людині має бути практично забезпечено. (докладніше https://bit.ly/3gchohi Постанова КМУ від 14 травня 2020 р. № 377 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211»)
Самоізоляція — замість обсервації ?
Певні обмеження нині залишаються для тих, хто перетнув держкордон під час дії карантину. У квітні Уряд їх дещо пом’якшив ці карантинні заборони, дозволив громадянам замінити обов’язкову обсервацію на самоізоляцію. До речі, чим відрізнятиметься обсервація від самоізоляції? При обсервації людина перебуватиме у лікарні чи іншій установі, яка визначена місцевою владою як обсерватор. (У кожній області місцева облдержадміністрація визначатиме такі місця для обсервації.) При самоізоляції людина сама визначає, де планує перебувати протягом 14 днів. Такій самоізоляції підлягають особи, які досягли 60 років.
Які тут урядом запроваджено «правила гри», або що необхідно зробити? При перетині держкордону чи КПВВ людина погоджується на самоізоляцію. (У попередніх статтях докладно розповідалося про це, надавався текст «інформованої згоди», яку людина підписує, інакше можуть виникнути проблеми.) Отож, за даними з урядових офіційних джерел, необхідно скачати та зареєструватися в мобільному електронному сервісі “Дій вдома”. Далі необхідно слідувати інструкціям з мобільного додатку та дотримуватися правил самоізоляції. Якщо ви не хочете або не маєте можливості встановити мобільний додаток «Дій вдома», то вас доставлять до місця обов’язкової обсервації. Такі доволі жорсткі «правила гри» зазначено на урядовому ресурсі https://bit.ly/2WRxDZE.Використовувати самоізоляцію в «Дії» можуть люди, які в’їжджають з-за кордону до України, а також особи, які в’їжджають з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, Криму і м. Севастополя через КПВВ. Ті хто, які двічі порушив умови самоізоляції, обов'язково підлягають обсервації, у визначених місцевою владою місцях.
Перевірки Держпраці по-новому
Питання перевірок роботодавців територіальними органами Держпраці особливо цікавить наших читачів, особливо під час карантину. 20 травня, на засіданні Уряду прийнято постанову, яка визначає єдиний механізм оцінювання ризиків від провадження господарської діяльності та механізм проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою України з питань праці. Йдеться про такі сфери діяльності як охорона праці, промислова безпека, гігієна праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праця, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду.
Реалізація постанови сприятиме забезпеченню єдиного підходу до планування перевірок, поліпшенню якості нагляду, зменшенню кількості планових заходів Держпраці з урахуванням трьох ступенів ризику діяльності суб’єктів господарювання, забезпеченню прозорості діяльності посадових осіб Держпраці та прийнятих ними рішень за наслідками перевірок.
Які критерії мають враховуватися для здійснення перевірок органами Держпраці? Визначено наступні критерії оцінки ризиків: наявність об’єктів підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки у суб’єкта господарювання; наявність найманої праці у суб’єкта господарювання; наявність нещасних випадків у суб’єкта господарювання; спосіб видобування суб’єктом господарювання корисних копалин; наявність порушень законодавства у визначених сферах. Кількість суб’єктів господарської діяльності, які віднесені до кожного із трьох ступенів ризику: високий ступінь ризику - 82065; середній ступінь ризику - 221434; незначний ступінь ризику - 414132. (https://bit.ly/2Zs82bb) Особливістю запровадження в дію багатьох карантинних норм є затримка в часі їх оприлюднення на офіційних джерелах: йдеться про веб-портал Верховної Ради та Урядовий портал. Тому можна надати практичну пораду: на підставі Закону «Про доступ до публічної інформації» за необхідності робіть запит на публічну інформацію до відповідного розпорядника, можна це зробити електронним способом, і просіть надіслати вам документ на поштову та електронну адресу. Якщо обсяг документу не перевищує 10 сторінок, то вам мають надати інформацію безоплатно, а в електронному форматі цих обмежень не існує.
Про «ложку дьогтю»…
Оптимістично стверджувати, нібито ми вже перемогли в Україні COVID-19 поки що зарано, а от про урядові несподіванки у міждержавних відносинах з Республікою Білорусь сказати таки доведеться. Якщо ви маєте наміри відвідати родичів чи друзів у сусідній Білорусі, то варто пошукати інформацію про стан захворюваності в РБ, скажімо у МЗС України та Посольстві України в РБ. На підставі діючої «Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про безвізові поїздки громадян» (https://bit.ly/3gnLG0O громадяни України та РБ незалежно від місця проживання в'їжджають, виїжджають, прямують транзитом і знаходяться на території держави іншої Сторони без віз на підставі дійсних документів, зазначених у Додатку до цієї Угоди. Дійсними документами для в'їзду-виїзду, прямування транзитом і знаходження на території держави іншої Сторони відповідно до цієї міжурядової Угоди є для наших громадян паспорт громадянина України (тільки для перетинання держкордону між Україною та Республікою Білорусь і знаходження на території РБ). Громадяни держави однієї Сторони мають право знаходитися на території держави іншої Сторони до 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду. Погодьтеся, досить практично вигідна діюча правова норма дає можливість відвідати українцям своїх сусідів лише за українським паспортом, але цим варто встигнути скористатися протягом літа. Згідно ст.7 названої Угоди кожна зі Сторін зберігає за собою право зупинити частково або цілком дію цієї Угоди, якщо це необхідно для забезпечення безпеки держави, підтримання громадського порядку або охорони здоров'я населення. Завчасно наші урядовці зробили українцям малоприємний і поки що до кінця не зрозумілий з точки зору юридичного та текстового змісту документу «сюрприз». Прийнято постанову КМУ від 13 травня 2020 р. № 362 (https://bit.ly/2TtsRPW) «Про часткове зупинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про безвізові поїздки громадян». Ця постанова № 362 набирає чинності з 1 вересня 2020 року.
Леонид Гапеев, юрист.
