Я народилася й живу в Костянтинівці. Моя мала Батьківщина - край шахтарів і ливарників, хіміків та металургів. Територіально цей регіон України наближений до Росії, але здавна тут жили й живуть українці, більшість із яких чітко усвідомлює свою національну приналежність.
Сумно, але зараз мій край потерпає від воєнного конфлікту, причини якого й соціальні, й економічні. Саме це змушує мене все частіше задумуватися над європейським майбутнім України. Нерідко задаю собі питання: "Що значить бути європейцем? Чому настільки загострилася проблема політичного майбутнього нашої держави, що за право країни бути частиною Євросоюзу гинули люди в центрі Києва?" У пошуках відповіді почала вивчати історію, культуру, побут народів, які населяють країни Європи. Усвідомила, що всі вони свого часу пройшли нелегкий шлях боротьби за незалежність та демократію. Україна також переживає важкий процес державотворення. Яким буде її майбутнє, залежить від нас. Щоб стати частиною європейської спільноти, кожен громадянин повинен усвідомити необхідність внутрішніх змін.
З цього народилася мрія - доторкнутися долонями до каміння колон Собору Паризької Богоматері, помилуватися архітектурними спорудами Золотої Праги, пройтися вулицями Варшави, побачити фортечну стіну Вільнюса епохи Середньовіччя, випити філіжанку кави в затишній кав'ярні Відня. Я вірю, що ці фантазії колись стануть реальними, буду робити все можливе для втілення їх у життя. За свої неповні 14 років я мало подорожувала. Знаковою для мене була цьогорічна поїздка в Івано-Франківську область, де мала змогу ознайомитися із звичаями та обрядами українців, які там живуть, помилуватися прекрасними гірськими краєвидами. Мене схвилювало те, як трепетно ставляться на Західній Україні до свого минулого, які там гостинні та щедрі люди. Я відчула захоплення від приналежності до частини великої нації. Ось там мені здалося, що наблизилася до заповітної Європи.
Європа – це культура поведінки, толерантність, взаємодопомога, чесні правоохоронні органи, справедливі суди, якісна медицина, повага до приватної та державної власності, як до своєї, чистота вулиць, якісний громадський транспорт, наявність роботи з хорошою зарплатою, чого, на жаль, у нашій країні ми не бачимо. Що означає бути європейцем?
По-перше, це толерантність у всьому. "Усі ми рівні,і всі різні", - має стати основним принципом життя. Ми повинні перевиховати себе, більш людяно ставитися до оточуючих, поважати одне одного. Треба навчитися жити в соціумі, стати одним цілим. Іноді мені важко виявляти терпимість до інакшості чого, чи кого-небудь, тому хочеться дізнатися, як цю проблему вирішують мої ровесники з європейських країн, а для цього - безпосередньо поспілкуватися з ними. По-друге, це усвідомлення верховенства права. Демократичні цінності передбачають повагу до законів держави, громадянином якої ти є, та обов'язкове й неухильне їх дотримання. Як домогтися того, щоб усі учасники дорожнього руху виконували правила? Тоді менше було б транспортних пригод і люди не страждали б фізично й морально. Як утілити в життя мрію про сортування та переробку сміття, що зробило б довкілля чистішим і якоюсь мірою зменшило обсяги екологічної катастрофи? Часто кажуть: «Ось як добре в Європі, у них так чисто, там прибрано всюди». Дивно, але люди не розуміють, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Я виробила для себе певні правила поведінки стосовно цього та спонукаю своїх ровесників до змін.
По-третє, основною ознакою європейця є інтелігентність, освіченість, вихованість. Проблема моїх земляків не в тому, що вони не освічені, а в тому, що в суспільстві відсутній культ освіти. Є схиляння перед дипломом, а не перед прагненням громадян до саморозвитку, до навчання впродовж життя. За наявності величної культурної спадщини, безлічі театрів та інших установ більшість українців не дотримується елементарних правил ввічливості.
Отже, зміни в країні в цілому починаються з кожного окремо. Я хочу вивчати досвід і спосіб життя європейців, щоб у майбутньому стати гідним громадянином потужної європейської держави. Українці найвищою ціною - ціною людських життів - задекларували своє прагнення проєвропейського курсу для нашої держави, а людина народжується для щастя й радості.
Єлізавета Чередниченко, Костянтинівська гімназія.
P.S. Цій лист отримав найвищу нагороду у Всеукраїнському конкурсі есе “Я — європеець”.
