Цей рашистський “перелік осіб, які отримали вогнепальні поранення на території України, пройшли лікування у лікарнях Росії”, було оприлюднено ще в вересні 2015 року (shorturl.at/uvGRY). В ньому багато таких, що з'їхали з глузду та отримали нашу кулю або уламок снаряду чи міни, костянтинівців (з датою народження):
1. Байєрбах Іван (06.11.1984). 2. Баленко Олексій (11.02.1974). 3. Борейко Іван (09.12.1988). 4. Вєдєнєєв Володимир (03.07.1968, с. Миколаївка). 5. Головащенко Олександр (19.06.1982). 6. Гребенюк Олексій (1970). 7. Гуцул Дмитро (1985). 8. Жук Геннадій (1967). 9. Кугуєнко Володимир (08.12.1975). 10. Лазоренко Володимир (02.04.1972). 11. Майстренко Володимир (05.09.1962). 12. Макуцо Сергій (20.09.1972). 13. Піддуєв Ігор (1962). 14. Рапута Василь (1965). 15. Рафартарович Юрій (04.05.1979). 16. Русаленко Ігор (10.06.1989). 17. Сівцов Юрій (01.01.1972). 18. Сироткін Валерій (14.07.1983, с. Зоря). 19. Сухарєв Дмитро (18.03.1941). 20. Щепін А.І. (1976).
В цьому списку недобитків багато “заблудних овець” з інших міст Донеччини. Наприклад, такий собі покидьок, що народився та виріс у Дружківці — Артем Дьяченко, 1957 р.н.
Якщо інших слід десь пропав на просторах “великої дири”, то цей, несподівано, щойно — 19 січня 2022 року з'явився на ворожому сайті “ВАШИ НОВОСТИ”.
Душа радіє — яка в нього доля: був поранений в Донецькому аеропорту (воював у підрозділі Моторили), втратив ногу, але був нагороджений автомобілем для інваліда особисто Захарченком. Але нещодавно, коли повертався з Донецька до Росії (де в Пермі в приймах у доньки) на кордоні його викинули з машини та сказали, що автівка у розшуку в Україні. Київ подав це віджате майно у розшук через Інтерпол, на запит якого російські прикордонники і відібрали у довбня «Таврію» з повним ручним управлінням для інвалідів.
“Українці, певно, побачили, що цю машину Захарченко мені дарував по телебаченню та й вирішили помститися,.. - жаліється небодиток. - А живу я у доньки, яка влаштувалася в Росії. Я отримав громадянство Росії у 2019 році. В 2020 році з'їздив у гості до Донецька і залишився без машини...”. І додає: “Виходить, що на рівні гасел російська влада – за ДНР, за братній народ. А коли справа доходить до реальної взаємодії – ми нікому не потрібні”.
За матеріалами російських видань.
