Військовий обов’язок віднедавна доповнено службою українських громадян у запасі, її проходженням у військовому резерві. Які основні особливості цієї держслужби визначено в оновленому Законі 2021 року «Про військовий обов'язок і військову службу»? Які соціальні гарантії закріплено за резервістами за їх місцем роботи? Про це та інше дізнаємося детальніше.
Фото з сайту Міністерства оборони України
Що включає в себе поняття військового обов'язку?
Відповідно до ст.1 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок (серед іншого) включає: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від рекрута, солдата, матроса до бригадного генерала, генерала, адмірала здолає кар’єрний шлях український військовослужбовець? Адже у ст. 5 Закону описані нові назви армійських та корабельних військових звань. Військовослужбовці, резервісти та військовозобов'язані поділяються на рядовий, сержантський, старшинський та офіцерський склад. Втім, деякі громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою.
Хто може проходити альтернативну (невійськову) службу? Які державні гарантії передбачені для тих, хто направлений на проходження цієї служби?
На підставі ст. 1, 2, 4 Закону «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. На альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.
Відповідно до ст.3, ст.4 Закону за громадянином, який проходить альтернативну службу, зберігаються право на житлову площу, яку він займав до направлення на службу, черговість на одержання житла за місцем проживання і роботи, а також попередня робота (посада), яку він виконував (займав) до направлення на службу, а в разі її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Він користується переважним правом на залишення на роботі у разі скорочення чисельності або штату працівників протягом двох років з дня звільнення з альтернативної служби. І ще суттєвий нюанс. Громадянам, які звільняються з роботи у зв’язку з направленням для проходження альтернативної служби, виплачується вихідна допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Які категорії військового обов'язку громадян України запроваджено у 2021 році?
Окрім таких категорій військового обов'язку як допризовники (вони підлягають приписці до призовних дільниць), призовники (приписані до призовних дільниць), військовослужбовці (проходять військову службу), віднедавна з’явилися військовозобов'язані. Це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. А ще серед військовозобов'язаних тепер є резервісти. Тобто особи, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Які трудові права й гарантії передбачає військова служба, виконання військового обов'язку в запасі та резерві?
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Резервістам на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюються грошові виплати із розрахунку до двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, за рахунок коштів, передбачених у Держбюджеті України. (ст.29 Закону).
Громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на медогляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання цих обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я. При цьому за ними зберігається місце роботи, посада, середня заробітна плата.
Який віднедавна з’явився новий вид військової служби ?
Йдеться про військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Це нововведення 2021 року.
Що являє собою проходження служби у військовому резерві? З кого складається військовий резерв?
Громадяни України можуть проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України (ЗСУ) або інших військових формувань. На військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві, зараховані до військового оперативного резерву.
Структуру військового резерву людських ресурсів детально описано у додатку до постанови Кабміну від 12.11.2014 р. № 607 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/607-2014-%D0%BF#Text). Так, військовий резерв людських ресурсів складається з 3-х груп. Це резервісти, які у добровільному порядку уклали контракт на проходження служби у військовому резерві або були зараховані в обов’язковому порядку до оперативного резерву в особливий період. Це військовозобов’язані, що перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки. Також це громадяни, зокрема члени (учасники) громадських об’єднань, які добровільно беруть участь у забезпеченні нацбезпеки і оборони держави.
Військовий резерв людських ресурсів поділяється за призначенням на оперативний резерв, мобілізаційний людський резерв, громадський резерв.
Оперативний резерв за черговістю залучення поділяється на 2 групи. Це резерв першої черги, що включає резервістів та військовозобов’язаних (переважно з досвідом участі в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях), призначених для доукомплектування органів військового управління, військових частин та підрозділів бойового складу Збройних Сил, органів управління, військових частин та підрозділів інших утворених військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв’язку. А резерв другої черги складається з резерву нарощування та територіального резерву.
Резерв нарощування включає резервістів та військовозобов’язаних, призначених для комплектування органів військового управління, військових частин та навчальних закладів, установ та організацій, які не увійшли до бойового складу ЗСУ, зокрема тих, що формуються в особливий період (стратегічних резервів), військових навчальних закладів, установ та організацій, нових органів управління, військових частин та підрозділів інших військових формувань.
Територіальний резерв включає резервістів та військовозобов’язаних, призначених для комплектування військових частин, підрозділів територіальної оборони.
Мобілізаційний людський резерв включає військовозобов’язаних, які призначені для комплектування вищих військових навчальних закладів, навчальних частин (центрів) з метою доукомплектування особовим складом органів військового управління, органів управління, військових частин, установ та організацій Збройних Сил, інших військових формувань, після підготовки (перепідготовки) за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями, а також військовозобов’язаних, які перебувають у запасі ЗСУ, інших військових формувань.
Громадський резерв формується з громадян, зокрема резервістів, військовозобов’язаних, які добровільно беруть участь у забезпеченні нацбезпеки і оборони держави.
Які військові звання дають можливість обіймати посади в державних органах України, освітніх закладах на рівні регіонів?
Докладно це описано в Указі Президента України від 3 травня 2017 року № 126/2017 «Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами» (зі змінами https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/126/2017#n46). Скажімо, на рівні Донецької облдержадміністрації (Донецький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Г.Т. Берегового Донецької обласної ради (м. Краматорськ) передбачено 8 штатних одиниць. Це «Командир взводу — офіцер-вихователь» (звання майор), 4 одиниці «Заступник командира роти — офіцер-практичний психолог» (теж майор), 4 одиниці «Командир роти — старший офіцер-вихователь» (підполковник).
Куди може звернутися військовослужбовець, незалежно від звання і статусу, у разі порушення його конституційних прав?
Окрім можливості письмово звернутися до Міноборони, є дієвий механізм парламентського контролю над військовою системою держави. Йдеться про можливість направити письмові (електронні) звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини, парламентських комітетів, народних депутатів України.
Леонід Гапєєв, юрист
