Щоб добре усвідомити політичну, воєнну, демографічну ситуацію, яка сьогодні склалася на Донбасі, треба знати її з середини.
Не дивлячись ні на що, київська влада продовжує наступати на одні й ті ж граблі. Вони вважають, що Донбас це просто один з регіонів країни, і процеси, які діють в ньому, відбуваються за тими ж суспільними законами, що й по всій території України.
Це далеко не так!
ДОНБАС ЗАВЖДИ БУВ ТЕРИТОРІЄЮ РАБІВ.
Ще в ХІХ століття європейцями з Донеччини була зроблена велика "промзона". А за часи СССР таким своєрідним демографічним ситом на Донбас висіявся контингент людей, які здатні і хочуть одного - багато працювати і отримувати за це гроші. Культура, духовність, інші інтелектуальні складові задіяні тут набагато в меншому обсязі, ніж на решті України. Головний лозунг донбасівців, яким вони спекулюють в разі потреби, який є їхньою головною "відмазкою" і захистом, - "Треба годувати сім'ю". Він відповідає на всі питання, які б ми не ставили перед донбасівцями. Чого не протестуєте? - Сім'ю треба кормити. Чому береш гречку на виборах? - Сім'ю треба кормити. Чому підтримуєш Януковича? - Сім'ю треба кормити...
Сьогодні, не дивлячись на ті зусилля, з якими Україна відновлює нормальне життя на Донбасі, будує новітні інфраструктурні об'єкти, капітально ремонтує автошляхи, дає субсидії і інші допомоги бідним та багато іншого, забираючи ресурси у решти територій, - більшість населення ще не проявляє довіри, прихильності, не кажучи вже любові до держави Україна. Сусідня Росія і тим більш "молоді республіки" створюють альтернативу у їх свідомості. А місцеві донбаські феодали і рабовласники негласно, але повсюдно, завуальовано, але потужно це підтримують.
На Донбасі гуртуються і готуються до реваншу всі групи і прошарки проросійського політичного і бізнесового середовища. Виліз, як зомбі з могили СССР, Борис Колєсніков. Ведуть активну діяльність "регіонали" Королевська, Бойко, Тарута. Активно проводить свою політику всеядний Олег Недава. Всі, без виключення, міські голови, вся місцева донбаська влада - це колишні регіонали, які пройшли велику школу зрадництва. І те, що вони сьогодні, начебто, сприйняли й підтримують Україну, - нічого не означає.
На підконтрольних територіях Донбасу, начебто, і є проукраїнські патріотично налаштовані прошарки населення, є активісти. Але їх настільки мало, і вони вже так надокучили всім, що мало впливають на ситуацію в регіоні. Губернатор Жебрівський чомусь не контактував з ними і називав їх "ряженими" і "маргіналами". Є молоді енергійні активісти, але більшість це "грантоїди", які використовуючі європейські і американські грантові гроші, в основному "для галочки" проводять якісь незрозумілі заходи, які ніяк не впливають на обстановку. У держслужбі, поліції, решті держструктурах залишилися старі кадри, бо інших немає.
Якщо дозволити тут, на прифронтовій території проводити вибори, то переможуть проросійські, просепаратистські, проденеерівські сили. Це створить величезні проблеми Україні.
Тому, на підставі вищевикладеного, я вважаю, що на підконтрольній Україні території Донбасу, на протязі п'яти, а може й десяти років не можна проводити ніякі вибори: ні президентські, ні парламентські, ні, тим паче, місцеві! Функції влади повинні виконувати міські, районні військові адміністрації і комендатури. Обласні військово-цивільна адміністрація повинні більш воєнізуватися (новий голова ДонОВЦА вже воєнний генерал). Облради в Донецькій області немає.
Це буде тимчасовий мораторій, на час, поки Донеччина вилікується від зрадницької сепаратистсько-колаборациониської хвороби.
Євген Шаповалов, Голова правління ГО "Товариство Олекси Тихого"
