Костянтинівка шанує захисників Донецького аеропорту

Опубликовано moderator - Jan 25

16 січня, за ініціативою самих кіборгів по всій Україні вшановується День пам'яті захисників Донецького аеропорту та усіх загиблих воїнів. В цей день костянтинівський міський голова Олег Азаров та секретар міськради Денис Коржиков відвідали 90-й окремий аеромобільний батальйон, схилили голови та вшанували пам’ять захисників Донецького аеропорту, поклали квіти пам’ятнику загиблих. “П'ять років тому завершилися бої за Донецький аеропорт — жорсткі і безкомпромісні. Вічна пам’ять бійцям які загинули...”, — говориться на сайті міськради.

Загиблі та живі Кіборги мешкали в Костянтинівці, коли дислокувалася тут, ходили по наших вулицях, були поряд, їздили на передову, де здійснили свій величний подвиг.

Є сподівання, що влада ще відзначить їх славетні імена на карті нашого міста, а в школах в цей день будуть проводити по ним уроки (фільм “Кіборги” є в цьому гарним посібником).

Такої відзнаки заслуговують всі 40 Кіборгів, імена яких вибиті на обеліску, які на якийсь час стали костянтинівцями, та віддали своє життя за нашу свободу.

Але окремо серед них — Івана Зубкова, ім’я якого носить цей батальйон з грудня 2015 року.

У міському краєзнавчому музеї існує та постійно поповнюється частина експозиції «АТО-ООС: Костянтинівка — …», яка розповідає та зберігає пам’ять про захисників України — українських воїнів. Співробітники музею у вересні минулого року з особистого листування познайомились з Іваном та Антоніною Зубковими, батьками загиблого Героя України, старшого лейтенанта, бійця 90-го аеромобільного батальйону. У грудні 2020 фонди музею поповнились новими експонатами. Антоніна Петрівна передала в дар декілька особистих синових речей і книгу «Слава Героям!» з дарчим написом та автографами. Книга розповідає про тих, хто воював на фронтах другої світової війни і про тих, хто в новітні часи захищає рідну українську землю. Приклад безкорисливо-героїчної боротьби захисників України повинен стати взірцем для теперішнього покоління.

Ми повинні знати і пам'ятати про загиблих героїв. Але вони живі — бо живуть і завжди будуть жити в нашій пам’яті й наших серцях.

За інформацією Костянтинівської міскради.