28 травня 2010 року квітуча українська земля навіки пригорнула до себе свою щиру волелюбну і талановиту доньку — Феню Дмитрівну Пустову. На цвинтарі, навколо свіжої могили, — високі, наповнені багатоденними дощами, степові трави. В кущах квітучої бузини співають про швидкоплинний час соловейки. Над всім цим синє з прозорими хмаринками небо. Десь там, ще зовсім поруч, присутня добра, велика душа маленької жінки, яка все своє життя свідомо віддала рідній ненькі Україні, до останнього часу плекала святе Слово нескореного українського народу, виборовшого в вікових муках свою незалежність. Сьогодні, в буремних подіях розбудови нової України є велика частка щирої душі і наполегливої праці нашої славетної землячки. Про це з великою даниною поваги казали друзі і колеги біля її могили.
Народилася вона на Харківщині 8 жовтня 1928 року. Середню школу закінчила в Костянтинівці. 1948‑1953 роках навчалася в Харківському університеті. Після його закінчення працювала вчителем української мови і літератури в однієї з костянтинівськіх шкіл. Після закінчення аспірантури Харківського університету одержала направлення Міністерства освіти в Донецький державний університет (з серпня 1958 року). Понад сорок років роботи в одному вищому навчальному закладі — такий науково‑педагогічний шлях Фені Дмитрівни Пустової. Основним напрямком науково‑викладацької роботи стали — франкознавство, питання теорії та історії літератури ХІХ століття, методика вивчення фольклору як специфічного виду мистецтва і літератури та народознавство.
Ф. Д. Пустова — пропагандист українського художнього слова серед народу. Вона автор популярних видань, присвячених творчості Т. Г. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки.
В останні роки свого життя Феня Дмитрівна поклала багато зусиль по дослідженню та пропаганді творчості та життєвих принципів наших видатних земляків Олекси Тихого та Василя Гайворонського. Відкрила для костянтинівців невідомого місцевого письменника розстріляного відродження, засновника костянтинівської бібліотеки Фелікса Ковалевського.
Вчений і педагог Ф. Пустова виховала кілька поколінь вчителів‑словесників, які сьогодні працюють у багатьох школах Донбасу й усієї України, серед її учнів є науковці і письменники.
Останні хвилини прощання. Труну опускають в освячену могилу. Люди, які ще не зрозуміли до кінця, кого вони втратили, тричі кидають в могилу вологу землю. На свіжому пагорбі встановлено хрест. Знову заспівали принишклі було соловейки, оспівуючи довгий і добрий земний шлях великої Людини…
