Всесвітня організація охорони здоров'я заявляє, що людство стоїть перед серйозною проблемою: рівень поширення аутизму у всьому світі зростає на 14% щороку. За даними ВООЗ, 1 дитина зі 160 страждає розладом аутистичного спектру. В Україні зареєстровано близько 8 тисяч таких дітей.
Сьогодні аутизм стає однією з головних причин дитячої інвалідності. Організація Об'єднаних Націй, розуміючи глибину проблеми і тяжкість наслідків для суспільства, проголосила 2 квітня "Всесвітнім Днем поширення інформації про аутизм", бо, на жаль, більшість людей не мають уяви про розлади аутистичного спектру, а в медицині України відсутня система раннього втручання та державних корекційно-розвиваючих центрів.
Тому на заняттях з медичної біології та генетики при вивченні теми «Мутаційна мінливість та її роль у патології людини», студенти медичного коледжу виявили інтерес до цієї проблеми, вирішивши провести опитування в м. Костянтинівка щодо обізнаності українців про аутизм.
Результати були очікуваними: із 200 респондентів 53% вперше чули про аутизм; 37% відповіли, що аутисти народжуються у батьків, які страждають на алкогольну чи наркотичну залежність; і тільки 10% мали уяву про таких людей.
Виходячи з цього, майбутні медики зробили висновок, що треба поширювати інформацію про стани з розладами аутистичного спектру, щоб суспільство з розумінням сприймало дітей та дорослих-аутистів. Насамперед, люди повинні знати, що хвороби «аутизм» у медицині не існує.
За словами медиків, аутизм – це постійний стан. Правильна назва – розлад аутистичного спектру або РАС. Це психічне порушення із аномальною поведінкою і труднощами в соціальній взаємодії.
Якщо говорити про причини аутизму, то є багато факторів, які підвищують вірогідність появи у дитини РАС, в тому числі чинники навколишнього середовища і генетики. Деякі лікарі вказують на особливості харчування, прийом лікарських препаратів і психічний стрес вагітної жінки. Що стосується вакцинації, то відомо, що вона не може спричинити розвиток аутистичних розладів у дітей, оскільки ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку. Медики стверджують, що ймовірність появи дитини з аутизмом вища у тих батьків, які заводять дітей у пізньому віці. Також діагноз частіше зустрічається серед недоношених дітей.
Австрийський і американський педіатр і психіатр Лео Каннер визначив чотири основні ознаки аутизму: порушення соціалізації (відсутність контакту із зовнішнім світом, наприклад з батьками); порушення розвитку мовних і комунікативних навичок (відсутність мови або слаборозвинена мова, замкнутість, невміння спілкуватися); опір змінам, поведінкова стереотипія; маніфестація розладу в перші роки життя.
Близько 50% дітей з чітко діагностованим аутизмом страждають розумовою відсталістю або обмеженими інтелектуальними можливостями.
Іншу групу називають високофункціональною. Досить часто діти з аутизмом мають незвичайні здібності, відмінну пам'ять.
Високофункціональні аутисти можуть блискуче закінчити школу, освоїти професію, працювати в серйозних організаціях. Будь-яка дитина з РАС може добитися значних успіхів відносно свого первинного стану, якщо з ним в ранньому віці починають працювати фахівці.
При підозрі на затримку розвитку у дитини на аутистичні розлади, сім'я повинна проконсультуватись з педіатром і дитячим психологом.
Залежно від особливостей порушень можуть бути показані консультації логопеда, корекційного педагога, дитячого невролога, гастроентеролога, кардіолога, фізіотерапевта, реабілітолога. Найголовніше при аутизмі - своєчасна діагностика, що полегшить завдання подальшої корекції і реабілітації.
Не існує медикаментозного лікування, що дозволяє вилікувати аутизм. Воно може бути ефективним для вирішення супутніх проблем - агресивності, нав'язливості, тривожності, перепадів настрою, гіперактивності тощо. Головне лікування для аутичних дітей - спілкування і навчання, тобто - реабілітація і інтеграція в суспільство.
Існує декілька методів корекції аутизму. Найбільшого результату можна добитися, якщо застосовувати їх одночасно. Концептуальну основу складають методики TEACCH і ABA. Окрім них супутніми є: предмето - та пісочна терапія, анімалотерапія, кінезотерапія, аудіо-вокальне тренування, холдинг-терапія, ігро-та трудотерапія, спеціалізована лікувальна фізкультура, спеціальна дієта з обмеженням прийому продуктів з високим вмістом глютену і казеїну і т. д.
Українські фахівці заявляють про дефіцит центрів надання допомоги дітям із розладами аутистичного спектру. На сході України відомий єдиний центр - Інститут раннього втручання в Харкові (пр. Ювілейний, 52 а тел. 057 762 8283; [email protected]), який працює за стандартними вимогами до такої установи.
Нещодавно, у серпні 2018 року корекційно-розвиваючий центр відкрився і в м. Краматорськ (вул. Ярослава Мудрого, 26, тел. 095 294 4252). Це приватна установа, керівником якої є досвідчений нейропсихолог та мовний терапевт Тузова Ганна Олександрівна. У центрі використовуються такі методики: ігрова логопедія (по викликанню мови у дітей), АВА терапія, нейрокорекція з елементами сенсорної інтеграції, нейросенсорна стимуляція TOMATIS. Завдяки методу Томатіс усі батьки відмічають позитивний ефект в поліпшенні розуміння оберненої мови до дитини, відбувається налагодження ритмів сну, зменшення кількості істерик, збільшення вокалізацій і розвиток імітації. На даний момент в центрі займаються покращенням здоров'я 76 дітей. З них 54 дитини з розладом аутистичного спектру. При дотриманні рекомендацій лікарів-генетиків, при безпосередній допомозі батьків можна отримати бажані результати: з 26 дітей з аутизмом (вони займаються в центрі від 6 до 9 місяців), у яких була відсутня мова і спостерігались часті прояви негативної поведінки, вдалося розвинути мову у 22, усунути небажану поведінку у вигляді агресії, істерик і аутоагресії - практично у всіх.
Отже, в Україні доступні інструменти для діагностування розладу аутистичного спектру у віці від 1,5 до 3 років. Світові медики діагностують у ще молодшому віці – півроку-рік. Зрозуміло одне: діти з РАС потребують специфічних форм реабілітаційної допомоги. Тому необхідне створення інституту ранніх втручань, який надаватиме послуги з корекції розвитку дітям віком до трьох років, медичних реабілітаційних центрів для надання високоспеціалізованих форм медичної допомоги, інституту спеціальних освітніх та соціальних послуг.
Ліліана Сіренко, викладач медичної біології та генетики комунального закладу «Костянтинівський медичний коледж»
