На конференції у артемівському міському краєзнавчому музеї відомий дослідник українського культурного життя на Донеччині у 1941-1943 роках зі слов’янського району Сашко Добровольский знову поділився цікавою інформацією. Розповідаючи про відомого краєзнавця Валентина Полікарповича Замкового (100-річчю якого і був присвячений цей захід), Олександр Борисович зупинився на ключовій ролі в українському житті на Донбасі Артемівського вчительского інстітуту: “Ще у 34-35 роках минулого сторіччя в ньому проводилися зачистки НКВС і була заарештована велика кількість людей (зав. кафедою української літератури Йосип Скотинський, викладач Володимир Березницький та ін.). А ще раніше у місті був знищений директор артемівського держбанку В.Заєць за допомогу розповсюдження націоналістичних листівок. Наскільки формальними чи неформальними були на них справи, можна судити хоча б по тому, що Й.Скотинський в уряді Петлюри був заступником міністра віроісповідання. Звичайно, це була велика посада. А ось Володимир Заєць був розвідником головного розвідувального управління СРСР, а паралельно працював на ОУН Євгена Коновальця. Був викритий та засуджений. Коли ж наступив 1941 рік, то на Донеччині ще залишалися певні сили, які з приходом сюди німецьких окупантів почали розбудовувати українське культурне життя”.
Цікаво, що сам В.Замковий у період окупації в Артемівську займав посаду заступника голови відділу освіти по Артемівському району. Його статті під псевдонімом “педагог” можна побачити в декількох примірниках костянтинівської окупаційної газети “Відбудова”, копії якої подарував костянтинівським краєзнавцям С.Добровольский.
Ще одним відкриттям зустрічи в Артемівську було відвідування кімнати-музею відомого поета розстріляного відродження Миколи Чернявського (1868-1938). Добровольский показав на одному з експонатів (витяг зі справи, по якій поета засудили) те, що Микола Чернявський мав стосунки з представниками холодноярівського опіру. І, закрема, на думку Сашка, спілкувався з Черним Вороном, про якого зараз вся Україна читає сучасну однойменну повість скандального В.Шкляра.
Соб.кор.
