Президент, якого ми вигадали

Опубликовано admin - Aug 04

«Ще вчора-позавчора
Ти вів на барикади,
Ще вчора-позавчора
Ти з нами в пекло ліз.
Але себе ти зрадив
Заради тої влади,
Яку ти з нами разом
Ненавидів колись.
Юрій Рибчинський.

Коли я починав писати цю статтю, друзі в мене запитали: «Хто чи що дає тобі право судити Президента?» І я відповів: «Ми у свій час обрали цього Президента і ми даємо йому оцінку». Поразка Віктора Ющенка була очікувана і закономірна. Вона не була випадковістю.

Зачиналася поразка ще тоді, коли Віктор Ющенко необережно пообіцяв направити кошти, отримані від продажу «Криворіжсталі» на погашення втрат громадян в «Ощадбанку» і не виконав цієї обіцянки. Люди гадали, що це прикра випадковість. Утім, згодом фракція «Наша Україна» голосувала проти законопроекту, яким втрачені заощадження вважалися державним боргом. Коли виникла потреба захистити саме малозабезпечених, фракція «Наша Україна» голосувала проти встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів.

Заради призначення «великого приватизатора» Єханурова прем’єр-міністром, Віктор Ющенко підписав з Януковичем меморандум, чим образив своїх прихильників.

Чим далі, тим не зрозуміліші ставали дії Президента. Віктор Ющенко призначив «кращого друга «туркменбаші» Чупруна В. головою обладміністрації. А потім пішли інші схожі призначення.

Виборці, котрі голосували за Ющенка, з відразою спостерігали, як він цілувався з В.Шевченко, колишньою головою Президії Верховної Ради УРСР, на совісті якої смерть від радіації киян, виведених на першотравневу демонстрацію у 1986 році, а також із депутаткою від ПР Богатирьовою. Її він потім наблизив до себе, сподіваючись, що гінеколог буде надійно опікуватись безпекою і обороною України. Він забув, а костянтинівці пам’ятають, скільки бруду вона вилила на Ющенка під час мітингу у нашому місті, що навіть газета «Знамя индустрии» 5 серпня 2004 року не наважилась все написати. Ця стаття мала назву: «Раиса Богатырева: «Я верю в победу Януковича в первом туре».

Віктор Ющенко спочатку наклав вето, а коли його подолали, не підписував зміни до бюджету протягом 10 днів, відносно «дітей війни», чим порушив Конституцію України.

У мене багато інших претензій до екс-Президента. Віктор Ющенко обіцяв швидко завершити справу Гонґадзе, а також справу про власне отруєння. Ми цього так і не дочекалися. Потім він неодноразово приязно зустрічався з тими, котрі підпадали під його обіцянку «бандитам тюрми».

Найбільш образилися патріоти України, коли Віктор Ющенко пробачив усім ПІСУАРівським сепаратистам сєверодонецького шабашу. Президент, на якого ми покладались, лише в кінці каденції зробив обережні кроки щодо заборони в’їзду до України провокаторів з Росії.

Віктор Ющенко обіцяв, але не вніс справедливих змін до Постанови №1783 від 20.11.03 р. Януковича, якою було істотно зменшено розмір пенсій. Він нічого не зробив щодо реформування житлово-комунального господарства, натомість, значно збільшив витрати на Секретаріат Президента. Віктор Ющенко не подолав корупцію, що пронизала місцеві органи влади, освіту, науку, культуру, судову гілку влади. Хоча ще у липні 2004 року перед виборами проголосив: «Корупції буде покладено край! Всі будуть рівними перед законом! Бандити сидітимуть у тюрмах!»

Віктор Ющенко нагороджував тих, за ким плаче тюрма, і надав стільки генеральських звань, що генералів мабуть стало більше, ніж лейтенантів. Цим він знецінив і державні нагороди і військові звання. Президент продовжив традицію Брєжнєва-Кучми – девальвацію державних символів навіть в останні дні своєї каденції. Більшої зневаги української культури, ніж присвоєння Вєрці Сердючці звання народного артиста, і уявити не можна. Мабуть цим він виконував обіцянку на Майдані: «Ми будемо нацією високої культури!»

Ющенко на надав українського громадянства визначному історику Другої Світової війни Віктору Суворову (Резуну), попри його бажання. В цьому Суворову поталанило, бо тепер він би працював в іншій країні. Якби дали працювати.

Тоді ще діючий Президент майже не зрушив проблему української книги і українських засобів масової інформації. Патріотичне виховання молоді не відбувалось. Навіть власному синові Віктор Андрійович не роз’яснив різницю між «погано» і «добре». А потім Президент надміру болісно відреагував не на поведінку свого 19-річного сина Андрія, який дозволяв собі роз’їжджати на шикарній іномарці вартістю понад 100000 доларів і користуватися мобільником, оздобленим коштовним камінням. Звинуватив не поведінку власного сина, а позицію журналістів «Української правди», які дозволили собі «розкопати» всю ту історію.

Він на Майдані обіцяв, але не виконав: «Ми обрали справедливість, бо не може беззаконня стати нормою в державі. Стіна, яка відділяє посадовця від людей, буде зруйнована. Всі будуть рівними перед законом. Незалежний суд захистить права кожного. Ми створимо демократичну владу – чесну, професійну і обов’язково патріотичну. Бізнес буде відділений від влади. Бюджет ні для кого не буде віднині годівницею. На державних посадах працюватимуть лише ті, у кого видатки відповідають задекларованим доходам. Ми станемо чесною нацією».

Єдина обіцянка на Майдані була не тільки виконана, а й навіть перевиконана: «Багатство України – це багатство її регіонів». Тоді останнє слово цієї обіцянки ще писалося з маленької літери.

Не була розв’язана проблема кордонів України. Не зменшена залежність України від постачання газу і твелів з Росії, хоча була можливість зовсім її позбутися.

Можна згадати невиконання обіцянок і щодо Ю.Тимошенко. Два місяця - січень і лютий 2005 року він зволікав з призначенням її прем’єр-міністром, а у вересні 2005 року відставив уряд Тимошенко, хоча за два тижні до цього Ющенко в промові на День Незалежності зазначив: «Молодий, енергійний, впевнений у собі уряд продемонстрував і макроекономічну культуру, і зростання соціальних стандартів. У вдалому поєднанні цих двох пріоритетів - формула сучасної економіки, яка заохочує сильних і підтримує слабких».

З того часу і до кінця каденції не припинялась нищівна прилюдна, часто несправедлива критика будь-яких дій Ю.Тимошенко. Після парламентських виборів 26 березня 2006 року помаранчеві сили (БЮТ, НУ і соцпартія) отримали більшість. Саме через зволікання Президента щодо призначення Ю. Тимошенко, Олександр Мороз зрадив коаліцію і серпня 2006 року прем’єром став Янукович.

В результаті позачергових виборів після переобрання Верховної ради НУНС та БЮТ отримали більшість.18 грудня 2007 року Тимошенко знову стала прем’єр-міністром. Тоді першим зруйнував більшість найкращий друг Ющенка Іван Плющ, якого Президент хвалив ще у 2000 році в інтерв’ю: «Мы девять лет жили аморально»: «Мне очень симпатичен Иван Плющ. Это просто самородок. Большинство его качеств — положительные».

Окрім цього, одразу ж після призначення нового уряду Тимошенко, Секретаріат Президента почав систематично, практично щодня, критикувати будь-які дії як Тимошенко, так і уряду в цілому. Тобто, знову, замість злагодженої роботи керівників помаранчевої команди, країна і світ спостерігали черговий розбрат очільників держави. Протягом  2009 року Президент заветував велику кількість законодавчих ініціатив чинної коаліції та постанов уряду, а своїми указами перебирав на себе виконавчі функції, втручаючись в урядові рішення.

«Любі друзі» з команди Віктора Ющенка «успішно» розміняли політичний ентузіазм українського народу на дерибан до власної кишені і, можливо, тепер мають пройти роки чи навіть десятиліття для того, аби народ знову міг повестися на політичну «обманку» про «доброго царя» із народу.

Президент Ющенко, як і екс-президент Кучма, не захотів міняти самої системи, усунути від влади в Українській державі «комуністичних мутантів».

Оприлюднений таємний договір з Януковичем перед останніми виборами президента збив з ніг прихильників Ющенка. Президент фактично зруйнував владу в державі. Але найгіршим є те, що він зруйнував віру мільйонів людей в Справедливість, чим відкинув розвиток свободи і добробуту українців на десятиліття. Він не виконав обіцянки на Майдані: «Ми починаємо нову сторінку української історії. Вона буде прекрасною».

Моє ставлення до В. Ющенка перед останнім туром виборів у 2010 р. точно визначив Юрій Андрухович: «Різка зміна мого ставлення до Ющенка відбулася між першим і другим туром, коли він ще, будучи президентом, робив усе, щоб переміг Янукович. Це було очевидно до непристойності».

Не можна не визнати досягнень Віктора Андрійовича в гуманітарній сфері: тут і світове визнання Голодомору геноцидом Українського Народу, і відновлення історичної пам‘яті та інше. Але слід розуміти, що Ющенко зробив все можливе, щоб президентом України не стала Ю.Тимошенко. Так, я зараз ставлюся до В. А. Ющенка негативно, як і ті, хто у свій час голосував не за нього. Тільки природа цього негативу абсолютно різна.

Чи зробив би я той самий вибір тоді, у 2004 році, володіючи інформацією, котру виклав у цій статті? Вірогідно, так. Тому я погоджуюсь з гіркими словами Яворівського до В. Ющенка: «Тоді, на Майдані ми Вас просто вигадали із потреби мати справжнього, сильного Президента».

ЯРОСЛАВ. Yаroslаv70 [at] meta.ua

Comments

"Я не понял..Тут ругают вашего презика,а вы ни слова...Защитники к барьеру..." (с) А. Меланченко

Иваныч и "презик" совершают "10 тысяч шагов с удовольствием"

 

P.S. А в целом, Ярослав, все понятно, "своечасно і влучно"! Давно уже пора  прилюдно откреститься...

Согласен практически со всем.И видим мы соринку в нашем глазу.Даже признаем ошибки наших вождей.Ярослав тому пример.Это у вас с бревнами проблема.ВАЮ много времени потерял на лечение ...Это конечно его не оправдывает,но и это было.И предательство команды которая в последствии ,как оказалось хотела на его горбу ворваться во власть и грабить украинский народ..Подтверждение моих слов - это вхождение их тушками к ВаФлЯ.

Г-н Меланченко, быть депутатом, это не только доставать мандат из широких штанин, но еще и уметь говорить культурно и правильно.  Ранее Вы к месту и не очень играли словом РегиАналы. И мне думается, были очень горды своим остроумием (плебейством). Сейчас новое слово выдумали "ВаФлЯ". Представляю,как Вас раздувает от гордости за себя любимого. На ум приходит высказывание: "Можно человека вывезти из деревни, но нельзя деревню вывезти из человека". Мелко мыслите, расширяйте формат . Будьте интеллигентом, если не по крови, то хотя бы по духу.

ага, соринку... ну-ну... Вы почитайте хотя бы последние абзацы статьи внимательно.

1)"Оприлюднений таємний договір з Януковичем перед останніми виборами президента збив з ніг прихильників Ющенка."

2)"Різка зміна мого ставлення до Ющенка відбулася між першим і другим туром, коли він ще, будучи президентом, робив усе, щоб переміг Янукович"

3)"слід розуміти, що Ющенко зробив все можливе, щоб президентом України не стала Ю.Тимошенко"

И вы еще о каких-то тушках  говорите? Главная Вашингтонская тушка сделала все, что хотели ее хозяева и за время президенства и к окончанию срока.

а теперь перечитаем ваши слова

"Даешь с каждого кто голосовал за Януковича по сто грн брать компенсации за поднятие цен на газ в пользу тех кто не голосовал.Таких как вы надо бить рублем"

Вопрос. Сколько надо компенсации с вашего "презика" и его семейки взять, если он работал на предвыборную компанию Януковича?

1.Ни про какой тайный договор между Ющенко и Януковичем ничего, по крайней мере мне, неизвестно. А про договор между Тимошенко и Януковичем известно со слов их участников. Тогда, как известно, Янукович не сдержал слова и условия договора. Именно тогда Тимошенко произнесла: "пропало все". Тогда мы еще не знали, что эти слова пророческие, что мы лишимся всего, что цены взлетят и жить станет невыносимо.Что дети мажоров совсем обнаглеют, они кроме дорогих напитков начнут еще и прилюдно избивать, кого посчитают нужным.Что, если раньше сын Президента ездил на дорогой машине,то теперь сын Президента за год становится миллиардером.

2.Между первым и вторым туром Ющенко делал все возможное, чтобы не победил никто из этих двоих. Он их обоих считал злом Украины. Просто Янукович оказался абсолютным злом для украинцев (здесь и дальше: в смысле - граждан Украины). Неизвестно, какой была бы Юля в этом кресле. Но то, что творит этот - за гранью фантастики. Отменяет парад и награды стоимостью миллион, но тратит 152 млн. на свою резиденцию. А все эти вертолеты, самолеты , дорогие авто и шикарные дни рождения, на которые не хватит и годовых его доходов.... В то время, как не хватает денег на медикаменты для инвалидов .Разве это -  не абсолютное зло?

3.Он сделал все возможное,чтобы предупредить украинцев о зле и горе,что нас ожидают. ОН БЫЛ ПРАВ.

ОН НЕ РАБОТАЛ НА ПРЕДВЫБОРНУЮ КОМПАНИЮ ЯНУКОВИЧА.

Но за нереализованные надежды каждого украинца он ответил отношением к нему этих украинцев и как пример, такого человека, как Ярослав. А это подороже будет всех денег на свете...

ОН НЕ РАБОТАЛ НА ПРЕДВЫБОРНУЮ КОМПАНИЮ ЯНУКОВИЧА.

Да это и надо было написать, зачем воды-то столько? Надо написать - он и я не работали(ем) на Януковича и все... Это очень веско и убедительно. Другого конечно от вас никто и не ожидал. Анализ статьи вам конечно же не под силу.

Александр, reson прав, с тобой очень трудно дискутировать и тем более спорить, по крайней мере виртуально. В живую ты от чего-то более последовательный. Ты лупишь только известные тебе факты/статистику/варианты анализ всего остального, ты пропускаешь, увиливаешь, вообще не берешь во внимание...так сказать о чем знаю, о том и пою!

Трудно дискутировать с человеком, который просит ответить на три пункта. А затем, он, получив аргументированный ответ, оказывается ждал односложного ответа и вообще, - оказывается "все будет не так и чемпионом станет спартак"...Из того, что написал резон, не пропустил ничего. А вот критиковать и редактировать мнение Ярослава считаю сегодня делом неразумным. Дорога ложка к обеду.

Замяли. Давайте лучше споем, мне  нравится эта песня, строчку из которой вы процитировали. И есть заезженная кассета с квартирника Майка с Цоем. :)

И концовка в ней мне нравится. 

И если вы меня спросите: "Где здесь мораль? "
Я направлю свой взгляд в туманную даль,
Я скажу вам: "Как мне ни жаль,
Но, ей-Богу, я не знаю, где здесь мораль".
Вот так мы жили, так и живем,
Так и будем жить, пока не умрем,
И если мы живем вот так -
Значит, так надо!

Только не иронизируйте Александр Иванович, давайте споем.

если ты хочешь говорить со мной-это то же самое, что говорить с тобой....я такой же как все....

кстати, есть версия, что если мы живем НЕ так- значит, так надо.

"я не вижу смысла говорить со мной..." гениальные строчки. Вы подняли мне настроение, Александр Иванович, спасибо. По моей ссылке есть трек, можно послушать.

А если и "НЕ так", разве это меняет смысл? В любом случае получается что "ТАК НАДО".

Между первым и вторым туром Ющенко делал все возможное, чтобы не победил никто из этих двоих. Он их обоих считал злом.-Чепуха.Он сделал все возможное для победы одного из них.Люди это видели,и знают,и никогда Вы не докажите обратное.Вопрос только зачем это ему?Бей своих,чтоб чужие боялись?Хотел быть единоличным мессией демократической Украины?

Чей-то не видать удовольствия то, на лицах шедших :-)

Саша, а я тебе говорил: "ходить надо больше!" Вон какой изможденный на фото, а всего то 10тыс шагов?! Я с женой на отдыхе, больше выхаживал...а ты ж с самим президентом топал )))

Главная Вашингтонская тушка сделала все, что хотели ее хозяева и за время президенства и к окончанию срока.если он работал на предвыборную компанию Януковича?....Я так понял ,что Вашингтон хотел чтоб презиком стал Янукович?Не зря он первым делом сдал ядерный запас...Теперь все понятно....Янукович-американский шпион..А продажа крыма это прикрытие...
 

Не оставляйте, пожалуйста, без внимания остальную часть моего комментария, Александр Иванович. :)

Ведь вы же согласились со статьей Ярослава. Значит ли это, что вы согласны с утверждением, что Ющенко работал на Януковича в предвыборной гонке? Конкретнее и по пунктам, цитаты у меня в комментарии ниже...

>Обязательно...

Ждем-с...

>Радует ,что наконецто увидели,что Янік работает на запад...

Радует, что наконец-то согласились, что Виктор Андреевич - Вашингтонская тушка... сколько лет должно было пройти.

да,Ющ просрал благополучно огромное доверие народа,его действительно больше придумали,чем он есть,что поделаешь,очень хотелось нормального президента.Но сколько нужно иметь мозгов и есть ли они вообще,чтобы голосовать за "проффессора" ?!

Я вже знав про публікацію в «Голосі України» №37 від 25 лютого 1994 року – «Шукали одного, а знайшли інше», а також в цій же газеті №247 від 28 грудня 2005 р. – «Історія одного листування». Цих матеріалів, яких я навіть не згадував у статті, і досі немає в Інтернеті.

А ще 05.09.2008 я писав:

«Можливо я помиляюсь. Але щось незрозуміле сталось з Президентом моєї України, за якого я голосував. Прикро».

http://www.konstantinovka.com.ua/node/10941

І все ж таки Володимир Яворівський краще за мене знає Віктора Ющенка. Про нього він написав маленький роман «Найдовша ніч Президента»:

http://www.yavorivskyi.org.ua/news-item.uk/items/povist-najdovsha-nich-prezidenta.html

Майже впевнений, що замість коментаря на прочитане, дехто почне колупатися у минулому автора.

Не рівняюсь до Яворівського, але схожий прийом використав колись і я: http://www.konstantinovka.com.ua/node/11250

 

Г-н Депутат! У вас хоть штаны есть,от куда можно доставать не только мандат,но и бабло,которое вы забрали у НАС! А вот нам от правления ВаФлЯ скоро прийдется ходить без штанов)))Если у правительства поднялась рука забрать у инвалидов бесплатные лекарства,у пенсионеров заработанную пенсию,- то нужно не только оторвать эту руку..., но и голову!!!