Вночі з 3 на 4 травня 1907 року в одному з домів Пляшкової колонки на квартирі пляшкового майстра Франца Антоновича Ляо, поліцейським наглядачем Сантуринівських заводів Бахмутського повіту Любицьким був проведений обшук. Ляо розглядався як селянин, постійний житель польського села Гута Нова , в наш час це назвали би пропискою, а Пляшкову колонку Костянтинівки він мав місцем постійного проживання.
Поляк, мав 23 роки, був неодружений, ніяким майном не володів, у межах місцевої громади під слідством и наглядом поліції не знаходився. Слідство по політичних справах велось дуже прискіпливо. Викликали та опитували свідків. Проводились слідчі експерименти. Запрошувались експерти. Жандармське управління запитувало про звинувачуваного Ляо у войта гміни Красоцин Влощівського повіту Млинчака, який перенаправив запрос до Начальника Влощівського повіту. Дотримувалися всі процесуальні норми. Навіть з сучасних процесуальних вимог слідство та судовий процес були бездоганними. Кваліфікація та правова культура дореволюційних правників для сучасної України є зразковими.
Проживав майстер Франц Ляо разом з вдовицею Емілією Громек. У його квартирі мешкав також селянин Седлецької губернії Лукомського повіту Станіслпав Яковлєвіч Венцель. (Прізвище Венцель зустрічається у мешканців Костянтинівки дотепер). За своїх неписьменних співмешканців у протоколі обшуку розписувався сам Ляо. Стоїть підпис і жандармського унтер-офіцера Івана Беспальченка.
Попробуємо проаналізувати конспіративні видання, які були вилучені поліцією у Ляо. У січні 1907 року на Петербурзькій конференції РСДРП відбувся запеклий спір меншовиків з більшовиками. Меншовики і бундівці виступили за союз з кадетами на майбутніх виборах у Державну Думу. Кадети - це була ліва, ліберальна, буржуазна партія, що виступала з вимогою обмежити владу царського режиму конституційними рамками. Її підтримувала насамперед інтелігенція Російської Імперії, а також найширші кола буржуазії. З меншовиками змагався більшовицький виборчий блок, який передбачав співробітництво лише з левами партіями (есери і трудовики). Більше того, Ленін і більшовики хотіли використовувати думські можливості лише для розгортання революційної агітації. Вони бачили в Державній Думі лише корисний пропагандистський додаток до позапарламентської страйкової і революційно - повстанської збройної боротьби. На виборах меншовики отримали більше голосів, ніж більшовики. Тому у соціал-демократичній фракції тон задавали саме меншовики. Вони не тільки не прагнули відмежуватися від кадетів, як того хотів Ленін, але, навпаки, прагнули створити в Думі загальнонаціональну коаліцію. Характерно, що комітет соціал – демократичної фракції відхилив пропозицію більшовиків про залучення Леніна в якості експерта комісій, створених при фракції. Замість Леніна були запрошені експерти з кадетської середовища.
«Арест пропагандиста». И.Репин, 1879 г.
На такому політичному тлі 1907 року проясняються саме меншовицькі гасла вилученої в Костянтинівці нелегальної літератури:
1. “Наказ групи уповноважених робітників Костянтинівсько–Горлівського району Думській фракції РСДРП»: Наказ, який осуджує междумськую політику Уряду, підтверджує, що соціал–демократична фракція першої думи правильно розуміла і підтримувала інтереси робітничого класу і пропонує депутатам другої думи дотримуватися такої ж тактики.
"Видавайте закони, – йдеться в наказі, – нехай кожен закон буде засобом сплотитися, організуватися... і коли народ згуртується, він зможе зробити думу дійсно законодавчою, тоді він може створити всенародні установчі збори.
Організовуйте народ, зберіть його під прапори боротьби. Робітники всієї Росії готові до боротьби, за Вашим покликом ми піднімемося, як один чоловік. Але сил наших замало, самі ми не скинемо самодержавний уряд. Зробіть так, що б селяни пішли за нами. Тоді ми переможемо".
2. "Лист до робітників Катеринославської губернії від члена Державної Думи Білоусова", де пояснюється політика соціал-демократичної фракції у 2-ій Думі. Закінчується лист наступним закликом: "Звертаюся до вас, товариші, організовуйтеся для підтримки народних представників... Нехай на прапорі Вашому буде написано: "Хай живе повновладна дума, яка скличе установчі Збори." Лист виданий Костянтинівсько-Горлівським Комітетом Донецької Спілки РСДРП.
«З програми РСДРП видно, що вона вважає "Царське Самодержавство" пережитком давнини і оплотом варварства, і вважає ненормальними відносини між класами населення, що борються. Програма ставить своїм найближчим політичним завданням повалення Царського Самодержавства і заміну його демократичною республікою, конституція якої забезпечувала б самодержавство народу і загальне, пряме, таємне і рівне голосування. Прагнучи до досягнення своїх найближчих цілей , партія підтримує всякий опозиційний і революційний рух, спрямований проти існуючого в Росії суспільного і політичного порядку. Головний прийом боротьби партії з існуючим в Росії політичним ладом – поступова організація селянських і робітничих мас, ослаблення шляхом пропаганди дисципліни серед військ і підготовка мас населення до збройного повстання (програма при справі)».
Ми процитували аналіз вилучених поліцією документів. Підкреслюємо знов кваліфікацію жандармів. Вони роблять професійно компетентний аналіз паперів, захоплених у революціонерів, який не залишає сумнівів у повному контролю меншовиків над місцевим комітетом РСДРП. Треба мати на увазі, що нещадна фракційна боротьба, яка і була суттю внутрішньопартійного життя РСДРП, мала загалом невеликий вплив на життя місцевих партійних організацій.
Після обшуку у Франца Ляо жандарми Любицький та Безпальченко з поліцейськими навідалися на квартиру до земляка та друга Ляо міщанина міста Ліди Казіміра Йосиповича Піотровського. «У Піотровського з'явився на квартиру близько 5 годин ранку… Квартира знаходиться на другому поверсі та складається з однієї кімнати, кухні, 2 – ух комор та льоху». Любицький… знайшов в коморі під дошками підлоги бомбу у вигляді картонної коробки, висотою в 2 вершка, довжиною в 2 і шириною в 1 вершка, вагою в 2 фути, наповнену «гримучим холодцем» і забезпечену капсулем, 52 патрона до револьверу системи "Бульдог" і папірець з мисливського дробу, змішаного з сіркою; в іншій коморі за пляшками в ганчірці виявилося 20 гільз від використаних револьверних патронів, а в кухні за плитою – старий револьвер системи "Бульдог" без курка.
Затримані підпільники, як кажуть, «пішли у несознанку»: «Будучи залучені і допитані в якості обвинувачених в участі в злочинному зберіганні вибухових речовин, Ляо і Піотровський не визнали себе винними в приписуваному їм злочині, Ляо пояснив, що йому нічого не відомо про існування Костянтинівсько-Горлівського Комітету Донецької Спілки РСДРП, записна книжка йому не належить. За словами Піотровського, зброю принесено до нього в грудні 1906 року на зберігання покійним Францем Громеко і заховано їм, Піотровським в різних місцях; ким і коли принесений «гарячий холодець» на горище, йому невідомо, про існування Костянтино-Горлівського Комітету він не має жодних відомостей».
Слідство тримало близько 7 місяців. «На підставі викладеного», - слідство прийшло до наступного: «селянин гміни Красотин, Влощавського повіту 23 річний Франц Антонович Ляо, міщанин р. Ліди Казимир Йосипович Піотровський,26 років обвинувачені в тому, що проживаючи на пляшковому заводі в ст. Костянтинівці Бахмутського повіту і перебуваючи у громаді, яка іменує себе Костянтинівсько-Горлівським Комітетом Донецької Спілки РСДРП, яка свідомо поставила метою своєї діяльності насильне скинення встановленого в Росії основними законами способу правління і заміну його демократичною республікою шляхом пропаганди і організації селянських і робітничих мас і підготовки їх до збройного повстання, і мали у своєму розпорядженні засоби для вибуху».
Слідством було встановлено, що Ляо навесні 1907 р. на названому заводі в якості касира комітету збирав пожертви на потреби спільноти, а це одна з керівних посад у підпільній організації, в нього було знайдено близько 5 фунтів «гримучого холодцю», два револьвери системи "Браунінг", 22 патрони і ряд видань спілки РСДРП у дуже значній кількості. Піонтковський тоді ж і там же зберігав у своїй квартирі для цілей співтовариства: картонну коробку, наповнену «гримучим холодцем», вагою в 2 фути, дріб, змішану з сіркою, револьвер системи "Бульдог" та набої до нього, а також брошури "Бібліотека соціал- демократа", "Соціал-демократи і вибори в Думу", журнал "Привіт".
Діяння, у вчиненні якого визнаний винним Піотровський становить: недонесення і зберігання без належного дозволу вибухового снаряду (З опитувального листа по справі… встановлено, що підсудний Піотровський знав, що в коморі його будинку в якому він проживає, зберігає вибуховий снаряд і не доніс про це владі). Беручи до уваги попереднє утримання підсудного під вартою (сім місяців), та інші обставини справи, суд присуджує йому покарання у в'язниці на шість місяців. Ф.Ляо отримує один рік.
Знайдена зброя, потужна вибухова речовина – «гримучий холодець». «Гримучий холодець» можливо виготовити в кустарних умовах, практично відразу після винаходу він починає використовуватися терористами. Зокрема, метальним снарядом конструкції Кібальчича, начиненим «гримучим холодцем», 1 березня 1881 року був смертельно поранений імператор Олександр II.
З-за небезпеки виготовлення та зберігання, а ще через утворення великого обсягу отруйних сполук азоту, у військовій практиці не застосовувався. Навіть при проведенні буровибухових робот використовувався недовго. А от російськими терористами ця вибухівка була добре освоєна та застосовувалася довго.
І який маленький термін тюремного ув’язнення.
Поліція навіть провела у Слов‘янську слідчий експеримент. Його провів судовий слідчий округу Харківського окружного суду по особливо важливих справах П. М. Рейхерт.
«Для розриву снаряда в м. Слов'янськ (де перебував у т. ч. Начальник Харківського Губернського Жандармського Управління у Ізюмському і Старобільському повіті) був командирований 16 травня Хорунжий 3 – го Донського Козачого Артилерійського дивізіону Долгов.
Розривна сила снаряда може бути, на думку експерта, визначена лише після знищення снаряду по глибині воронки, яка утвориться на місці вибуху.
Снаряд був покладений в невелику ямку і обкладений землею . У капсуль був вставлений запальний шнур з прив‘язаним до нього фітілем. Гніт був запалений, а через 3 хв. показався дим і стався оглушливий вибух. На місці вибуху утворилася воронка 1 аршин у діаметрі і аршина глибини. Після цього ...був запалений "гримучий холодець" у 28 паличках 5 фунтах… Маса горіла яскравим сліпучим блиском. Експерт зазначив, що в коробці був гримучий холодець, а капсуль знаходився в коробці був снарядом гримучої ртуті.
Сила вибуху снаряда, судячи по вибуху воронці, повинна бути досить великою».
І.Бредіхін, Д.Чістов.
Далі буде.
