З 15 січня 1942 року розпочали роботу школи Костянтинівського району. З цього часу розпочалося нове навчання, нове виховання молодого покоління.
Розпочали роботу школи в досить важких умовах, умовах військового часу. Вчителям, а також Міському відділові освіти, довелося і доведеться ще багато працювати, щоб навчання в школі поставити на відповідну височінь.
Складність роботи сучасної школи полягає в тому, що ми не маємо ані друкованих програм, ані підручників, і навіть відповідно кваліфікованих фахівців — вчителів, які могли б навчати так, як вимагає сучасне становище.
Немалу вагу має і те, що наші вчителі не забезпечені відповідною літературою, як суто педагогічною, так і методичного характеру, бо до цього часу методична і педагогічна література мала комуністичний напрям, цебто цілком протилежний нашому напрямкові.
Всі питання, які слід застосовувати в роботі вчителя — як навчальному так і виховавчому моменті — потрібно знати добре кожному.
Вчитель мусить пам’ятати, що він повинен дати ґрунтовні знання учневі з тої дисципліни, яку він викладає. Методів нових, не перевірених в педагогіці Заходу, не треба використовувати, а намагатися використовувати перевірені, прості методи. Зі старих програм, друкованих за радвлади, потрібно викинути елементи, що прищеплюють зневагу до релігії (еволюційне вчення), комуністичну мораль, а замість цього включити елементи любови до батьківщини, до Вождя німецького народу — Гітлера і до цілого німецького народу.
Хіба не прекрасний матеріял для прищеплювання національного почуття буде тема боротьби Мазепи с Москвою? Показ, як Росія зруйнувала Запорізьку Січ, а вільне козацтво повернула в кріпацтво. Велику увагу потрібно звернути на вивчення української мови, показавши її красоту. Такий матеріял кожний зможе знайти в творах Т.Шевченка, А.Кримського і інших письменників. Як приклад, можна взяти слова Шевченка:
“Учітеся, брати мої,
думайте, читайте,
І чужому навчайтесь,
свого не цурайтесь,
Бо хто матір забуває,
того Бог карає,
Чужі люди цураються,
в хату не пускають”.
Такі слова можна знайти і в Кримського, який порівнює вирази російські з українськими - “Родимая, как тяжело” з українським “Ненько-рідненка, як мені важко” - і доводить, що українські вирази звучать значно краще, ніж російські.
Велику увагу потрібно звернути на вивчення европейських мов, зокрема німецької. Для колишніх працівників школи відомо, що на вивчення німецької мови не звертали ніякої уваги, зза чого наші учні, а також учителі не володіють ні однією европейською мовою, що поставило вчителя в незручне положення в сучасний момент.
Все це буде виховувати в учня благородні почуття, яких, на превеликий жаль, не має наш учень. Наші учні досить грубі, не виховані. Прикладів невихованості можна навести багато. Учні нетактовно поводяться з учителями, з старими громадянами, прохають у німецьких вояк цигарок для того, щоб палити і т.д. Такому поводженню потрібно покласти край. Школа повинна реагувати на всі порушення дисципліни учня, і таких учнів негайно повинна виключати зі школи. Правда, не треба думати, що справа виховання дитини, не справа школи, учителів. Велику частину виховання дитини покладано на батьків. Нехай пам’ятає кожний батько, що за погане поводження своєї дитини відповідає родина, а ця відповідальність буде досить сувора.
Перші дні навчання показали слабе відвідування учнями школи села. Кожний батько пам’ятає, що таке недбайливе відношення до навчання своєї дитини принесе йому багато неприємностей, які будуть відбитком протягом всього життя його дитини, що буде нарікати на нього за те, що не посилав його до школи.
Методи, якими користувалися за часів радвлади, як “соціялістичне змагання”, безумовно, повинні бути засуджені, а замість нього потрібно взяти індивідуальну зацікавленість кожного учня. В зв’язку з цим, 100 проц. успішність являється більшовицькою вигадкою. Тут потрібно вчителеві пам’ятати, що він працює для того, щоб навчити дитину, а не засліплювати собі і іншим очі.
Міська Управа сподівається, що вчителі за допомогою старостів і всієї громадськості сіл справа навчання буде поставлена на належну височінь. Справа виховання і освіти буде поставлена так, що наші учні будуть в скорому майбутньому грамотні, освічені і таким чином стануть поряд народів культурного Заходу. Все це дасть можливість відмежуватись від безкультурья колишнього Радянського Союзу.
А.КИРПЕНКО. Начальник відділу освіти і культури.
За друк відповідає редактор Цимбал А.
Видає місцева комендатура, Костянтинівка, б. ДКХ.
Друкарня Міської Управи, базарна площа.
“Костянтинівські вісті”, ч. 6 (10), 6 лютого 1942 року.
