Костянтинівська хроніка 80 років тому
Костянтинівським Райкомунгоспом закінчена відбудова механічної подачі питтєвої води для населення з «Білої гори». 27 жовтня уже була зроблена пробна подача води, яка, за висновками спеціалістів, показала гарні наслідки.
У всіх великих будинках міста Костянтинівки, а також у всіх школах і в установах капітально відремонтовано парове опалення й уже пущено в експлуатацію. З 22 жовтня ц. р. розпочато ремонт і устаткування великої їдальні в бувшому приміщенні фабрики —кухні.
Райкомунгоспом з l5 жовтня розпочалась відбудова мосту на Грузкій балці (Червоний хутір), довжиною 60 метрів і шириною метрів. Всі роботи по відбудові цього мосту будуть закінчені 10-l2 листопада ц, р.
На Базарній площі відремонтований і устаткований будинок для приїжджих. При будинку є приміщення для коней, підвод і автомашин.
Газета "Відбудова" №10, 3.11, 1942 р.
Щодо пуску трамваю Костянтинівка-Бахмут
По телефону
БАХМУТЪ
Земское собраніе
Открылось екстренное земское собраніе. Обсуждалось предложеніе представителя группы французських и белъгыйскихъ капиталистовъ инженера Когана объ устройстве шоссе и электрическаго трамвая между Константиновкой и Бахмутомъ.
Предложеніе Когана передано въ комиссію.
Питання тепла наша влада не виконала тому що надала віри балаканині нетямам з паливних питань
Усім відомо, що минула зима була дуже холодна. Населення міста в зв'язку з військовими подіями не змогло своєчасно заготовити палива. Паливо, яке залишилося на складах підприємств, місцевою Комендатурою справедливо розподілялося між військовими частинами, промисловими підприємствами і місцевим населенням. Одначе, населення не було повністю задоволене паливом тому, що його було дуже мало. Наступна зима буде не менш люта. На думку деяких метеорологів закономірності кліматології й циклодинаміки порушені нечуваними до цього часу струсами повітряних шарів від вибухів, пов'язаних з військовими діями. А тому маси холодного повітря вдираються навіть в такі області і в такі часи року, коли-цього найменше можна було чекати. Підтвердженням цьому можуть служити газетні повідомлення про те, що в Бразилії, в країні, яка знаходиться майже під екватором - зараз температура понизилась до 10° і навіть до —24° С. А тому у нас немає жодних надій чекати теплої зими. Ми -ПОВИННІ готуватися до зими холодної. Скільки ж потрібно вугілля для населення нашого міста, щоб задовольнити його погреби?
За даними в нашому місті є 12.000 житлових квартир. Якщо в кожній з них опалюватиметься одна пічка, на яку буде витрачатись щомісячно 500 кгр. вугілля, то нам потрібно його 6.000 тон. Якими ж шляхами передбачається задовольнити цю потребу і які заходи для цього вживаються? Місцева Комендатура, що постійно піклується про нужди населення, створила Гірно-промислове Управління, заарендувала 8 вугільних шахт і розпочала заготівлю палива. В липні місяці уже здобуто 1.500 тонн вугілля, з яких ,500 тонн доставлено в місто.
Визначаючи відпускні ціни на вугілля, місцева Комендатура і в цьому питанні також постійно підтримує інтереси населення, що стверджується такими фактами: І. Ціна за одну тонну вугілля, «ПЖ» для військових частин і підприємств, що виконують військові замовлення 145 крб. 2. Ціна за одну тонну вугілля для цивільного населення і для підприємств, що виготовляють товари широкого вжитку —. 75 крб. Наша міська Управа в справі забезпечення населення паливом нічого не зробила. Восени 1941 року міська Управа створила «Відділ Палива». Та цей відділ не тільки не постачав паливом населення, але, сам «збанкротувався». Чим пояснити таку невдачу? Серед усіх об'єктивних причин — найголовніша є та, що до керівництва Відділу Палива були призначені люди, які не знають ні організації, ні технології вуглерозробдюванпя та вуглевидобутку. Ці люди вимагали багацько грошей на організацію вуглевидобутку, багацько балакали, ще більше обіцяли але нічого не зробили.
Промисловий відділ намагався взяти на себе вуглевидобуток і постачання вугіллям міста в 1941 р., і ми упевнені, що він виконав би це завданая, але міська Управа надала віри балаканині нетямам з паливних питань, і задача постачання міста паливом не була вирішена. Не дивлячись на все, міська Управа не може минути мовчки повз питання по забезпеченню паливом населення міста. Вона повинна зацікавитись цим питанням і допомогти Гірно-промисловому Управлінню Місцевої Комендатури м.Костянтинівки виконати те величезне завдання постачання наливом населення міста, яке' ставить перед нами наступна зима.
Інженер А. ДУБОДЄЛОВ, директор і головний інженер ГІрно-промислового Управління.
Газета "Костянтинівські вісті" №42, 18.07.1942 р.
