До Києва, до Олекси

Опубликовано admin - May 13
Деякі люди проходять свій шлях, не залишаючи жодного сліду. Вони схожі на тіні, сірі й непомітні. Але є й такі, що віддають душу й тіло за нашу свободу. Одним із таких людей і був Олекса Тихий – правозахисник,   громадський діяч. Він жив в період репресій, війни, розрухи, страху кожного за своє життя та життя своїх близьких. Проте Олекса не мав страху перед тоталітарною машиною, яка врешті-решт розчавила його тіло, але не дух. Помер Олекса Тихий на початку травня 1984 року у лікарні табору для політв’язнів.


В січні 2008 року, у 81-шу річницю з дня народження Олекси Тихого в Олексієво-Дружківці пройшли перші читання творів Олекси, присвячені його пам`яті. Мене, як переможця цих читань, преміювали досить незвично: мандрівкою до Києва, зустріччю з сином і онуком Олексія  Івановича та відвідинами його могили на Байковому цвинтарі. Поруч із Олексою спочивають його однодумці і побратими Василь Стус і Юрій Литвин.

У Києві зібралася ціла делегація: окрім мене, рідних Олекси Тихого, його пам`ять вшановували директор ЕКЦ «Бахмат» Володимир Березін, учениця Миколаївської школи, де в 1948-49 роках працював Олекса Тихий, Яна Небувайло,    київські журналістки Світлана Кузьменко та Наталя Жукова, які є вихованками студії еко-журналістики газети «Провінція» та «Бахмату».  

На могилу Олекси було покладено квіти, запалено освячену лампадку з його малої батьківщини – Костянтинівського району. Потім у Володимірівському соборі та храмі Св. Архангела Михаїла було відслужено панахиду за упокій Олекси.

Цим екскурс містом не закінчився. Відомий громадський діяч, колишній політв`язень Василь Овсієнко дав нам декілька порад, де б хотів побачити своїх послідовників Олекса Тихий. Одним з таких місць, безперечно, є музей народної архитектури та побуту України у Пирогові, який знаходиться просто неба. Саме в таких скарбницях  історії виховуються справжні  патріоти своєї Вітчизни, такі, як Сковорода, Шевченко, Тихий...

Окремо треба сказати про Володимира Олексійовича Тихого, який наслідує  батька не лише зовнішньо, але й активною громадською діяльністю, яку він поєднує з науковою роботою у ядерній фізиці та екології (до речі він, як і батько, завершив МДУ). До того ж, Володимир Олексійович виявився чудовим екскурсоводом і показав нам Київ в усій красі.

Насамкінець хотілося б висловити щиру подяку спонсорам цієї подорожі: товариству  ім. Олекси Тихого, обласній організації “Просвіта”. Сподіваюсь, що подібне преміювання переможців Олексиних читань не завершиться тільки-но розпочавшись, і наступного року гідні цього теж поїдуть до Києва.

Олександр Середа, учень 11-го класу Дружківської ЗШ № 17.

Від редакції. Олександр має рацію. Як стало відомо, товариство ім.Олекси Тихого, “Просвіта”, «Бахмат» разом з Костянтинівським районним та Дружківським міським відділами освіти планують зробити Олексини читання та травневі подорожі до Києва традиційними. Отже, готуйтеся! Наступні читання відбудуться наприкінці січня наступного року у Новодмитрівському ліцеї Костянтинівського району. Взяти участь у них може кожен, кому цікаві життя і творчість Олекси Тихого. Звертайтеся до «Провінції».

Comments

Вітаю Олександра з перемогою у конкурсі!!! А до засобів інформації звертаюсь з зауваженням: Не один тільки Олександр Середа, учень 11-го класу Дружківської ЗШ № 17 брав участь у конкурсі. Гадаю що і 2-й і 3-й призери варті уваги. А чому саме учень 17-ї школи виявився найкращим? Чим ця школа краще??? А решта шкіл чим гірше?? Чи це не тема для журналіського "розслідування". Панове керівники ЗМІ, досить годувати мене розповідями про сексуальних збоченців та кримінальних "авторитетів"! Воно мені не цікаво! Досить розповідати "про Тимошенко-воровку"! Я Вам не вірю, бо знаю що Юля ПРИМУСИЛА донецьких олігархів платити за спожите вугілля. За це "бандюковський клан" її люто ненавидить, за це через ВЛАСНІ газети поплюжть її "аж гай гуде"!!!! Чому донецькі ЗМІ нічого не писали про цей конкурс??? Чому донецькі ЗМІ нічого не повідомляють про конкурс присвячений Володимиру Сосюрі, який відбудеться у суботу (завтра) о 10-00 в приміщенні дебальцевського ДК залізничників??? Чому донецькі ЗМІ нічого не повідомляли про VI всеукраїнський конкурс "Джерело талантів", який відбувся у Донецьку при практично порожньому величезному залі. А рівень виконавців там був набагато вищий за тих московських "фонограмних зірок", що нас примушує слухати реклама по кількасот гривен за квіток... Панове журналісти, "не ловите Ви мишей"!!! Пробачте, коти, ви ж невинні... Той несамовитий собачий БРЄХ, що триває у ЗМІ щодо "примусової насильницької українізації" однозначно знімає сумніви стосовно родства солідного відсотка журналюг з Жучками. Тим приємніше бачити Костянтинівський веб-сайт!!!

"...Чому донецькі ЗМІ нічого не повідомляють про конкурс присвячений Володимиру Сосюрі, який відбудеться у суботу (завтра) о 10-00 в приміщенні дебальцевського ДК залізничників???.."

"..Чому донецькі ЗМІ нічого не повідомляли про VI всеукраїнський конкурс "Джерело талантів", який відбувся у Донецьку при практично порожньому величезному залі..."

ну так наверное потому и не говорят, потому что никто не хочет об этом слышать... зал пустой же не случайно.. зачем создавать искусственный интерес к чему-либо.. а насчет Дебальцева - не представляю чтобы в новостях даже того же "ТРК Украина" комментировали это грандиознейшее событие.. ну блин, не представляю: "Завтра, в клубе железнодорожников Дебальцево... "
Я завтра иду природу, пить водку - почему местное СМИ игнорирует факт события?...

"примусова насильницька українізація" она не потому примусова, что заставляют под дулом пистолета на украинском разговаривать.. она примусова потому что украинский насаждают тем, кому он нафиг не нужен... т.е. человека заставляют.
Но вообще, конечно, в стране должен быть национальный государственный язык.

"зачем создавать искусственный интерес к чему-либо" а где вы видели создание естественного интереса (кроме базовых инстинктов)? В современном мире залогом успешного массового интереса является хорошо оплаченный пиар. Другая крыса жаловалась другой морской свинке: — Вот мы же с тобой близкие родичи, грызуны, едим одну и ту же пищу, одинаково спим. Почему морских свинок люди любят, а крыс ненавидят и травят? — У нас пиар лучше, — ответила другая морская свинка.

Хороший пиар делают для тех вещей, которые могут принести доход от пиара. Если к творчеству Сосюры у населения никогда не было дела - то пиаром тут не поможешь. 
Мне кажется что творения многих украинских литературных гениев  очень сильно преувеличены. Я уже писал - это хохловский комплекс неполноценности: Кто у нас там есть из поэтов-писателей? Ага, - Шевченко, Сосюра, Франко...  - с завтрашнего дня объявляем их лучшими в мире. Все кто не согласен - ничего не смыслят в литературе и составляют угрозу нации.
Почему их практически никто не читает, кроме школьной программы? Вот почему Булгакова читают,  Маяковского, Есенина читают, а Шевченко  захлопывается на первых страницах.... Дело в пиаре? - нет. Хотя возможно.. система образования сама делает антипиар.. Как пример: в школьной программе (не знаю как сейчас, говорю о своей) Франко представлен обязательно стишком "Каменяри" - борцы-молодцы за свободу, за хлеб, за воду... Ну достает, ей-богу... за все время изучения украинской литературы в школе, мне запомнилось только что хохлы ненавидят москалей и постоянно с кем-то борются, борются... в общем впечатление тошнотворное.
 А у Франко есть прекрасная любовная лирика, которую читал уже сам, после учебы.

Хохлы ,правда, выкручиваются: Вам нравится Булгаков? Так это же великий украинский писатель!!.. и Гоголь... И все лучшие стихи Пушкина написаны в Украине...

Есть вещи, заведомо убыточные, такие, как, например, культура. Но именно они делают нас людьми. (с) Triam Кому было интересно делать так, что лучшие произведения Франко оставались в ссср вне школьной программы? Кому было в ссср интересно пиарить портрет Шевченко как старого маразматика в папахе, несмотря на то что долго он не жил и основную массу своих произведений написал в молодом возрасте. Кому было интересно репресировать Тихого, Стуса и многих других украинских писателей?

вместе с тем, более светлому большинству было интереснее подпольно читать Набокова в самиздате, чем внешкольного Шевченко.
А портреты Шевченко и сейчас пиарятся теже самые. Разве что на сотне он помоложе.

В том что государство репрессирует неугодных ему литераторов, подрывающих строй, ничего нового, удивительного и геройского нет.

Светлое большинство, может быть и ныне подпольно порноресурсы с педо- уклоном посещает. Естественно что по-дзенски бездонный смысл поэзии Стуса понять им будет сложно и лениво. По поводу репресий надо говорить сразу, а не сравнивать объемы литературного наследия двух стран объясняя их разность степенью одаренности нации.