Ведучий рубріки Ігор Бредіхін
Ще два тижня тому будинок виглядав так...
В зарослому парку Якусевіча, біля пляшкового заводу донедавна знаходилася одна з найцікавіших архітектурних пам’яток нашого міста — будинок Гомона. Але коли ми прийшли, щоб його дослідити, то побачили, що він зруйнований до останньої цеглини. Його збудувало АТ «Бельгійське товариство Костянтинівських скляних і хімічних заводів» у 1902 році для управляючого пляшковим заводом Гомона. Там був охоронець, який нам розповів, що від дома до річки з будинку ведуть підземні ходи. Від нього ми отримали зразок цеглини, з якої був побудований будинок, а також ковану металеву букву М на штирі. Сама будівля мала 2 поверхи, з цокольним і мансардним поверхами. Дах багатоскатний, три входи, над головним — балкон. Будинок в плані складний, стіни його йшли уступами. На річку Кривий Торець і в парк виходила велика тераса. Вікна мали арочні перекриття, було вікно навіть круглої форми.
О. Семілєтов, Д. Каракуц, В. Філін (Історико-краєзнавчий гурток КПЛ).
Будинок на Шмідта, 3, кінець 90-х.
З дев`яностих років покинутий остов цього особняка стояв, як привід з минулого, в такому самому покинутому парку імені Якусевича. В лютому вже 2010 року хтось наклав око на його цеглу і особняк остаточно «добили». Цей особняк з часу його будівництва (по одним свідченням 1902 рік; по іншим — мінус ще 4‑5 років) був прикладом, як непогано облаштовувалися в нашому місті бельгійські хазяї костянтинівських заводів. В нарисах Бєлашова Б.І. і Клімова А. Н. про завод скловиробів (1974) можна зустріти рядки, як починалась розбудова цього будинку: «Весной 1895 года… по соседству со стройкой бутылочного завода, на берегу реки, в тени раскидистых деревьев был заложен фундамент особняка для управляющего… И тут с утра и до вечера слышалось ржание скученных лошадей, хриплые голоса мужиков…», там же є опис цього особняка на закаті: «Закатные лучи пурпурным пламенем охватывали громоздкое здание с толстыми стенами, отражаясь от разноцветных стёкол в узких оконных проёмах». В післяреволюційний час Гомон опинився в екзилі. В одному з номерів «Огонька» за 1922 рік наводяться слова вже емігранта Гомона про необхідність посилення вимог економічного характера до совєцької влади. Є фотографія, приблизно кінця 1925 року, де на крильці цього особняка сфотографовані двадцять три члена бюро Констянтинівського райкому партії і активу. Виходячи з цього, можемо здогадуватися, як використовували будинок за совєцької влади. Після війни у 50‑х — 70‑х будинок Гомона використовувався в якості дітсадка.
Андрій Новосельський, історик-краєзнавець.
