Нещодавно ми вперше обстежили перспективний ландшафтний заказник "Іваградські печери", який знаходиться в декількох кілометрах від Бахмуту в сторону Зайцево та складається зі старого гіпсового родовища та балки де пересихає струмок.
Вау! Таких гіпсових галерей, арок, колон та підземних озер більше не зустріти на теренах України.
Спочатку з поверхні - цілинний ксерофінний степ: мигдаль степовий, ковила волосиста, тюльпан гранітний (вірогідно), горицвіт весняний, ксилокопа звичайна - всі види занесені до ЧКУ; гіацинтик блідий, ефедра двоколоса, ряст щильний - є регіонально рідкісними.
Оселища проектованого заказника відповідають вимогам оселищ резолюції № 4 Бернської конвенції –F3.247 «Понтично-сарматські листопадні чагарникові зарості» та H3.1 «Кислі силікатні континентальні кліфи».
Печери - багаторівневі, нижні яруси затоплені кришталево чистою водою (7-8 С), багато провалів, в які падає органіка з гори. Просвіти та арки створюють захопливий, таємний і водночас страшнуватий краєвид. За недавніми дослідженнями гроти облюбували 3 види кажанів: нічниця водяна, нічниця мала, пергач пізній, що внесені до ЧКУ.
Я сподіваюсь, що ні у кого не залишилося сумнівів щодо необхідності створення тут неперевершеного ландшафтного заказника.
Природоохоронне значення тут зашкалює.
Війна за збереження цієї природної перлини триває, проте тепер у нас є пара "тузів у рукаві".
Прохання до всіх - будьте дуже обережні з відвідуваннями, нехай природа живе і процвітає в цьому маленькому загубленому світі.
А.Зуяков, головний спеціаліст відділу природно-заповідних територій, лісового господарства та біоресурсів департаменту екології і природних ресурсів Донецької ОДА.
