То, что произошло 12 апреля, как нельзя точно характеризует нынешнее состояние Константиновских властей. Неконтролируемые чиновники горисполкома подставили всех – Жебривского, Давыдова, Разумного (секретарь горсовета в этот день отсутствовал), ОСМД, предпринимателей и простых константиновцев.
Руководитель области сделал всё, чтобы его приезд был по-настоящему судьбоносным. Как он сказал, — «дать толчок всему городу». Но получилось, что зарвавшиеся чиновницы (от замов мэра, консультантов и более мелких чиновниц — это их рук дело) ограничили голову обладминистрации встречей только с несколькими десятками присутствующих. Местной прессе допуск к Жебривскому они специально перекрыли, не включив в список приглашенных и не проинформировав о мероприятии.
Павел Иванович устроил настоящий ликбез и явно хотел, чтобы об этом узнало большее количество константиновцев. Но эти, мягко говоря «тетки», почему-то решили, что у них есть право «не пущать» к руководителю области не только наших журналистов, но и, например, председателей ОСМД, о которых Жебривский говорил. Сам Павел Иванович был удивлен, что нас не пускали на встречу и на наше недоумение ответил, что обеспечивала присутствие прессы константиновская власть и согласился, что это было препятствие журналистской деятельности, за что виновные должны ответить.
Мы и последовали его совету, написав заявление в полицию на конкретных должностных лиц, стоявших у двери малого зала заседаний и не пускавших нас — начальника отдела по организационным, внутреннеполитическим вопросам и работе с депутатами И.Носову, а также на неизвестную женщину, фото которой приложили. Ответить они должны за то, что нарушили статью 171 Уголовного кодекса Украины: «Воспрепятствование законной профессиональной деятельности журналистов». Правоохранительные органы изучили вопрос и завели на нарушителей уголовное дело. Теперь этим «дамам» светит штраф до пятидесяти необлагаемых минимумов доходов граждан или арест на срок до шести месяцев, или ограничение свободы на срок до трех лет.
Но ради вас, наши читатели, после унизительных «непущаний» мы таки на эту встречу прорвались. Поэтому вывешиваем на сайте ее полную стенограмму.
И еще заметим, что для этих дам, на самом деле, всё еще легко обошлось, потому что мы имеем опыт и знаем, что в таких случаях нужно вызывать полицию, задерживать виновных и делать большой скандал. Но мы пожалели, прежде всего, уважаемых гостей и приглашенных предпринимателей.
По нашему мнению, эта полуторачасовая встреча была срезом нынешней ситуации в городе и давала понимание перспективы нашей жизни. Недаром Жебривский постоянно спрашивал у присутствующих руководителей предприятий и предпринимателей — «Какой вы видите Константиновку через 5, через 25 лет?». И в воздухе витало какое-то, так необходимое нашему городу, обновление. А может быть и люди здесь присутствовали те, которые в будущем станут лидерами нашей громады...
В этой подборке мы даем мнение Павла Ивановича о том, что происходит в нашем образовании. В следующем номере расскажем о развитии бизнеса.
Первая будет к сентябрю, шестая в 2019-м!
“Безумовно – тим пришлим будівникам, що працювали на вашій першій школі – все було по цимбалам. Але тут перша провина муніципалітету міста. Слухайте, на одну школу 12 проектів! І останній зробили аж в кінці минулого року. Друга провина — погані підрядники, яким все рівне – буде та школи чи ні. Ми бачимо – якщо працюють місцеві, то є результат. А для місцевих це були і робочі місця і податки. Я впевнений, що в вересні перша школа буде здана в повному об’ємі.
Давидов вимусив мене дати 15 млн, потім ще 12 на дітсадок. Думаю, що не в цьому році, а в наступному він буде.
В цьому році ми вкладемо гроші в зовнішні мережі шостій школи, і на наступний рік зробимо школу в повному обсязі.
Державні гроші – гроші платників податків. І функція держслужбовців їх ефективне використати. Якщо депутати не хочуть щось оптимізувати, то – нема питання, з кишені гроші доставайте і фінансуйте! Наша мета — утримувати будинки, чи давати якісну освіту?
Школа, ПТУ – повинні бути якісні, які на виході дають результат... І які будуть в біса дороги, якщо ми все проїдаємо!
Яка вартість одного учня в Костянтинівці – 26 тисяч, при середній вартості 11 тисяч по Україні. Про який розвиток можна говорити, рівень освіти, інтерактивні дошки та інше?”...
Училища сократят вдвое
“В області зараз 46 ПТУ. Заповнені на 30%. Є споруди, керівники, вчителі, а на виході — нуль! Ми підготували програму по профтехосвіті та передали в Міносвіту, де залишили 21 перспективних ПТУ. Розіслали запити по всім підприємствам — зібрали потрібні робочі спеціальності. Після схвалення скорочення Міновсітою – зробимо справжні ПТУ, приведемо до порядку гуртожитки, учбові корпуса, перенавчимо викладачів, притягнемо бізнес. Майстри повинні бути самі з бізнесу. Ми не збираємося утримувати цю навалу, яка нічому не вчить. Фінансування буде сімбіозним: область, держава, ЮНІСЕФ, місцева влада та бізнес.
Тільки тоді ми можемо мати реальну профосвіту.
Тому по ПТУ Програма є, мною схвалена, буде ухвалена і ми на 1 вересня вийдемо з цими інноваціями. Але якщо це буде ПТУ, то буде справжнє, зі всіма необхідними речами! Коли токарів будуть вчити на ЧПУ, а не на тих допотопних доробалах. І буде знати – хто і скільки йому потрібне. Ми працюємо з Центром зайнятості і вони візьмуть одне ПТУ собі”.
«Вопли видоплясова» по УПК не проходят
“І щодо УПК, яке вчить автомобілістів-шоферів. Але на сьогодні це хороший бізнес! Тому нехай люди, а не бюджет платять гроші. Мені не цікаве просто зберегти такі структури. Держава повинна бачити, що фінансує! Це безперспективне. І про це, навіть, мови немає! Споруди та керівництво утримувати не будемо!!!
Зараз легше всього прийти до влади та сказати – утримайте моє УПК, бо я там працюю. А може треба подумати що достатній фінансовий ресурс виділяється Центру зайнятості для перепрофілювання, навчання та інше?
Ніякі «воплі відоплясова» не змусять нас цім займатися.
Интернаты, как «мутная водичка»
«Вирішив я створити військовий ліцей. Бачимо – є пустий інтернат, де 70 учнів та 90 людей обслуги. А 2/3 дітей навчаються з повних родин. Їм зручно – здав на 5-тиднівку, дитина нагодована, приспана та інше. Але це не функція наша та держави! Майже рік судиться директор цього інтернату за звільнення, бо йому зручно і класно! Але інтернат буде закритий і військовий ліцей там буде! А діти, які потребують державної допомоги, її отримають. Виключно прагматичний підхід! Нічого особистого.
Кожна інституція повинна доказати свою необхідність. Просто загалом – ця розмова не про що! Як казав мій професор – це мутненька водичка.
“Серьога — купи лотерейний квиток!”
“Ми розмазуємо маслом по древу і раз на рік до мене Давидов приходе – “Дайте гроші на освіту, на здоров’я”. Серьога – купи лотерейний квиток, як в тому анекдоті Бог говорить Ізє! Зроби всі вивіски українською мовою і отримаєш 10 млн грн. на соціально-економічний розвиток міста!. Це ринковий підхід! Я ж не багато прошу – щоб друзі до мене заїхали та побачили, що Костянтинівка — це не Росія, що не заблудилися. А ви… В Польщі бачили німецькі вивески?
С.Давидов: «Мы пытаемся и работаем в этом направлении».
В.Березин
Окончание в следующем номере.
