Знайомтеся — Євген Юхниця

Опубликовано moderator - Aug 02

Женік (так мене називали батьки і близькі друзі) Юхниця. Народився у квітні 1965 року в чародійній Жмеринці самої Вінницької області.

Шикарна школа, Вчителі, Олімпіади! Де люди звикли виконувати справи, вирішувати, а не шукати привід лінькам. Батьки відправили в технічній вуз на економічний факультет, а не дуже …. старший двоюрідний братик безжально вмовив мене, тоді довірячого усім, перекласти вступні документи на технічну спеціальність.

Як результат, драматично міняв інститут ще 2 рази, поки нарешті не перейшов у Київський інститут народного господарства. Там, паралельно з високою економікою, почав писати сценарії КВНів і т.д. Між роками вищої освіти 2 роки відслужив у збройних силах у Казахстані.

Поезії взяли у полон на Різдво у 1994 році. З першого віршика заклекотали клітинки тіла, що я на своєму місці. Знань не вистачало літературних. Ночі-дні перечитування класиків. Далі, сім’я відправила на 2 роки у Літературний інститут ім. Чехова у Москві на вищі літературні курси. Після занять, став себе почувати у творчості впевненіше. 

25 років творчості – 25 років навчання. Жанри, стилі, тематичність, стилістика, невербальність, тропи, літературні фігури. Перші 10 років я значні твори пам’ятав напам’ять. Зараз тільки досьєшки рятують – де є одягнуті у рими лісистості питання… Весь час допрацьовую, вирізблюю. Поезія розвивається, як і мова. Як і будівництво, як і телефони. Так, як писали до 1970 року – класика. Ми, сучасні поети, маємо вимальовувати сьогодення. Інакше, нащадки писатимуть за незнайомими фактами, які їм покладуть перед очима.
Щодо властивостей, то люблю і вдається писати тематичні твори. Бо заглиблюєшся і кожною поезією пірнаєш у світи, яких ти не знав, і без сонетиків не взнав би. Кожен стиш – абсолютно нове життя з неповторними персонажами, і неочікуваними реакціями. Обожнюю творчість і творчі серденьки! І …розкольоровувати почуттями - відносини кохань, виробничі, еротичні, коли діти не підглядають, патріотичні, громадські, і… пейзажні, драматичні, натхненні, з надіями! Наше життя і потребує і гідне бути оспіваним Поезією.

Євгеній Юхниця

Вони збираються по-різному на море.
Вона – і шляпку, і зав’язочки, пацьорки,
І парасольку, крем-лінійки літніх бутиків,
А він – штани, ніж, коркотяг – і в потяг взутий.
…І хвилювання благовірної посилюється:
Пощезли грація, навіяні крамниці,
Дельфіни-гейзери,  роздягнуте кіно.
…Супружник не бере ніщо, до чого звик!
Спитає: «Пакувалась - ти? І де воно?..»
Його дрібниці не виходять з голови….

* * *
В хатинці лісника відпустка  екстремальна.
То пес ховається, щось чує завивальне.
То скреготять розмовами дуби.
То виром у ставку – плескання риб
…Й не знаєш: чи це …ти - мисливець тут,
Чи на тебе полює беркутний когут…

Й ми, виспаті в обіймах з мошкарою,
На ранок – за кермо і ходу з бою.
Кохана і підсумувала згодом: 
Відпустки хоче і природа.

* * *
Удвох у Карпати, і слухати дощ..
Тримати за руку: «Давай, перескоч»
І на полонини ранкові
З Говерли вдивлятися, в змові
З пузатим повітрям в перинах,
І всістись вітрам на коліна …