9 листопада, на день вшанування Нестора Літописця, на честь якого було встановлено День української писемності, в сільській Олександро-Калинівській бібліотеці місцеві школярі зустрілися з керівниками культурологічних організацій нашого краю – Андрієм Тараманом (Олександро-Калинівська организіція «Енеїда»), Олександром Сосницьким (українська культурологічна спілка), його дочкою, українознавцем Наталкою та директором Еколого-культурного центру «Бахмат», журналістом Володимиром Березіним.
«Нас хвилює ця тема тому, що приблизно 80% людей в нашому селі україномовних. На жаль, вони скоріше розмовляють суржиком, але треба вдосконалюватися і поважати мову своїх предків, - сказав А.Тараман. - Сьогодні до нас я запросив Олександра, підприємця, громадського діяча з Костянтинівки, перш за все тому, що він не соромиться у російськомовному місті розмовляти українською».
О.Сосницький зупинився на необхідності молоді, якщо вона хоче виглядати освіченою, знати мову наших сучасних інтелектуальних середовищ – українську. Також він розповів про те, що зараз бракує великих синів України, тому що практично всіх людей величезного масштабу було знищено у російській та радянській імперіях (символ цього – урочище півночі Росії Сандормох, де по-звірячому розстріляли Курбаса, Куліша та інших діячів культури та науки). «Знання мови – це самоідентифікування, без чого в нашому матеріальному світі просто неможливо конкурувати, - висловився О.Сосницький. - Сенсом людського життя не може бути переробка їжі. Вдосконалюйте свою мову, читайте книжки, бо, як сказала Оксана Забужко, “Люди, які читають книжки, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор…»
Наталка Сосницька підтримала свого батька та виступила проти сьогоднішньої політики лінгвоциту в країні та призвала школярів: «Спробуйте говорити, дивитися фільми, читати українською. Не примушуйте себе, просто дайте відкритися тому рідному, що в вас живе, але ще не розкрилося, - і обов’язково відгукнеться».
У своєму виступі В.Березін відмітив, що дуже хотілося, щоб мешканці нашого краю пізнавали мову не лише з творів великих Шевченка, Франка та ін., але й «Думки про рідний край» Олекси Тихого, по творах наших відомих земляків Василя Гайворонського, Володимира Сосюри, Василя Стуса. Юрія Ряста та інших.
Виступи учасників та декламовані вірші було гармонічно доповнено піснями представників сільського хорового колективу «Любава».
Соб.инф.
