В Краматорському Антикризовому медіа-центрі було проведено круглий стіл «Українська Донеччина: як захистити наш культурно-інформаційний простір». Спікерами були народний депутат, голови комітету ВР по закордонних справах Г.Гопко, начальник Управління освіти м.Костянтинівки О.Барабаш, член координаційній ради з питань провадження української мови при Міністерстві культури України, співкоординатор руху "Простір свободи" Т.Шамайда, В.Шелест від господарів “майданчика”АКЦМ.
Почала зустріч О.Барабаш, яка відмітила, що мова — це стратегічне питання, бо сама російська агресія почалася в тому числі з цього. “Після звільнення наших міст зміни є, але вони повільні і не є сталими, - сказала Ольга Вікторівна, - Їх динаміка залежить від потреби в цьому у працівників освіти та культури. Хочуть вони цього, чи ні. Якщо ні — ніхто нічого робити не буде, бо державою мова не захищена... Після того, як з наших міст відійшли російські найманці, ми сподівались що настане українська культурна експансія. Але цього не сталося. Тому що на місцях більшість освітян та робітників культури в закладах самі не розмовляють українською, не створюють україномовне середовище. Те ж саме й в державних установах. Хоча законом це передбачене. Нам в школах дуже заважає Закон ківалова, що батьки самі вибирають мову навчання. Тому ми підтримуємо новий законопроект № 5670 і сподіваємось, що депутати почують думку українських активістів Донеччини (51 організація), які підписали звернення до керівництва держави по прийняттю цього закону”.
Ганна Гопко згадала, що, коли їхала сюди в потязі, то читала роботу О.Тихого “Думки про рідний Донецький край” і одна думка вразила — що Донеччина зможе бути складовою української нації тільки якщо люди будуть зв’язані, перш за все мовою та культурою. “Коли він це написав, сказала Ганна Миколаївна, - мені було 2 роки, зараз мені 35 і коли я приїжджаю на Донеччину, то розумію — як він був правий. І тому зрозуміле, чому в Донецьку з’явилися російські танки. Тому що за роки незалежності питання мови, як стратегічної безпеки держави не приділялося великого значення. Тому дуже важливе прийняти мовний закон. З одного боку у нас російські танки, а з іншого гібридне зомбування людей по всій Україні... Я дивлюся оптимістичне і розумію як важко тут таким людям, як О.Барабаш. Я хочу, щоб вони відчували нашу підтримку. Бо тут дуже складно воювати з людьми, які нацепили на себе маски державників, але роблять ту же справу, що робили 25 років. Що привела війну...”.
Як завжди, свої оригінальні 5 копійок вставив наш громадський діяч О.Меланченко: “Чи не час вже взривати телевежу на Карачуні? Бо те, що показують "Інтер", "Ньюс-ван" та інші канали, краще взагалі не показувати”.
Учасники обмінялися думками та пропозиціями, які організатори зустрічі пообіцяли оформити та подати в парламент.
В.Березін.
