Широко розрекламований мандрівний культурно-просвітницький фестиваль «З країну в Україну» всі, хто бажав відвідали в цю суботу в парку Ювілейний. Але, на жаль, якщо не рахувати організаторів та гостей, людей було вкрай обмаль. Цій захід команда відомого музиканта та шоу-мена Д.Блощинського проводила в нас втретє і такого ще не було. Може дощ завадив, може вибір місця — парку, що далеко від густонаселених мікрорайонів, може ще щось — ми запитали у головного координатора Фестивалю Галини Третяк:
— Очередной Фестиваль « З Країни в Україну» многие константиновцы ждут с нетерпением. Единственная ошибка, которую сделала киевская команда — это проведение феста поздней осенью. Но в следующем году обещали исправиться и провести по сезону. В этом году мастера сами предлагали свои кандидатуры для проведения мастер-классов, быстро набралось нужное количество волонтеров. Теперь организация была при помощи отдела по делам семьи и молодежи, основные организационные моменты легли на плечи исполкома, так же нам помогали военные и МЧС. Программу выполнили полностью. Мастер-классы мастериц из Киева, детскую программу провел Детсад №31 «МИР»( игровая обучающей программа «Парк профессий», развлекали ребят очаровательный клоун, «Чудария» и фокусник Дмитрий Проказник. В фестивале тесно переплелась современная и древняя украинская культура. На мастер классах изготавливались вытынанки, ткачество на бередечку, свистульки из глины, пряники, куклы-мотанки, свечки. Получился семейный праздник украинской культуры. Кульминацией был костер. Увы, погода внесла свои коррективы и ливень не позволил провести хоровод и мастер-класс по народным танцам. Погода сыграла свою роль и количество гостей, посетивших фестиваль было достаточно мало. Реклама была и на радио, в соц.сетях, наши волонтеры активно раздавали флаера, борды в центре города. Но ливень — для многих, это непреодолимое препятствие для выхода из дома в выходной. Спасибо огромное волонтерам всем, кто помог в создании праздника для горожан!
З більшості відгуків, що нам вдалося зібрати — виділимо натяк на те, що люди у нас просто відвикли від гарного відпочинку й не вірять, що хтось може якісно та плідно організувати їх вільний час, що, виходячи з нашої специфіки треба було робити пересувний фестиваль всередині міста. Серед думок в соціальних мережах вважаємо влучною ту, де молодь питає керівників та педагогів наших філій академій та університетів: «Чому вони такі заходи завжди ігнорують та не залучають студентів? Тому що пофіг, чи тому що у самих культурний рівень нижче плінтуса?». Також треба визнати справедливими головні замінники, які вибрала, замість Фестивалю, наша молодь: мережі гральних салонів «Интернет-центри» та «Нацлотереї», всіляки «Графинчики», «Стаканчики», «Живе пиво» та інше...
В.Березин
