“Кіносхідці”, що створила в нашому місті молодь з вільного простору “Друзі”, продовжують дарувати насолоду від різноманітного сучасного кіномистецтва. Але вже радують й візуальні зміни колишнього кінотеатру Леніна та території поряд, де робиться дійство. Знизу та з боків додані дерев’яні настили, по краях яскраві неонові риски, під дахом сюрреалістичні картини, на торці неоновий надпис “Кіносхідці”, а попереду сходини, на яких можна гарно сидіти. Й головне - великий екран!
Цілих три вечори з 8 по 10 вересня тут приймали Фестиваль кіно та урбаністики “86: Післямова”. Він починався 4 роки тому у місті атомників Славутич, що біля Чорнобиля. Азараз вийшов на терени всієї країни. “Це ж культурна децентралізація, - сказала на відкритті координатор “Друзів” Наталка Сосницька. - Щоб кіноподії були не тільки в Києві, Одесі та Харкові, а й у Костянтинівці. Ці фільми будують візію майбутнього. Та того, що нам бракує - близькості один до одного, тому що ми всі застрягли у гаджиках, - в тому, що нас розділяє”.
В перший день був кінопоказ та зустріч з авторами - Марією Ворончук (фільм "Гірник"), Михайлом Корольовим (фільм "Шум всесвіту" про Слов'янськ та Краматорськ), Михайлом Бакузовим (художній 8-хвилинний фільм "Рубіж реальності" про Краматорськ). Останній фільм розповідав про людину, що багато років лікувалася у психіатричної лікарні та відчувала (“синдром війни”), що буде на Донеччині. І ось 5 липня 2014 р., коли Краматорськ звільнили, він відчув себе краще. А 10 лютого 2015, коли його вписали, — почалося бомбування міста (де реально загинуло 16 мирних людей й півсотні було поранено). До речі, — в фільмі грає наша землячка Кристина Шостир.
Також було продемонстровано “Гострий біль” Валерія Пузика про стоматологію на колесах, що лікує бійців на передовій. А також фільм, що вражає, - “Ма” Марії Стояновій, в якому її мама знімає своє життя біля війни на камеру та відсилає відео доньці.
В другий день натхненних та герой фільму-дослідження “Російський дятел” Федір Александрович показав свій фільм — класику української документалістиці, що вже виграв багато нагород ( у тому числі саму престижну американську). У фільмі йдеться про людину, що практичне була головним винуватцем аварії на ЧАЕс, але про це ніхто не знає. Це фільм-метафора про кінець епохи Радянського Союзу та величезний радару під назвою Російський дятел.
До речі, Ф.Александрович сказав, що пройшовся нашим містом та відмітив, що тут ще багато диявольських радянських символів. Наприклад, зірка над обеліском загиблим у 2-й світовій війні на площі Перемоги.
На третій день було переглянуто стрічку "Чорнобильські бабусі" та обговорення фільму з організатором та продюсером фестивалю Надією Парфан. Після цього “ДРУЗІ” написали у фейсбуці: “Нам дуже сумно через те, що Фестиваль “86: Післямова" вже завершився, але останній вечір був неймовірно теплим та затишним.
"Чорнобильські бабусі" просто не могли не викликати посмішки на обличчях глядачів, а Надія Парфан дуже надихнула нас усіх своєю розповіддю про сам фестиваль 86 та історіями створення фільмів які ми дивилися протягом трьох днів. Друзі, ця неймовірна подія вже добігає кінця, але для наших "Кіносхідців" це тільки початок! Тож слідкуйте за новинами і ми скоро знову зустрінемось в нашому вуличному кінотеатрі”.
Ми зацікавлені в розвитку “Кіносхідців”, тому передаємо пропозиції учасників фестивалю: “Недолік, що доїхати з Право на Лівобережжя, окрім таксі, пізно вечором неможливе. Може з маршрутниками домовитеся?”, “Треба більше реклами по технікумах, училищах, школах”, “Де ви, спонсори, партнери, що хочуть відродити життя в нашому місті?”.
“ДРУЗІ” вже запрошують на наступну подію, яка буде 23 вересня та стане презентацією проекту “Кіносхідіці”, в якій візьмуть участь німецькі партнери та сам Сергій Жадан! Залучайтеся!
В.Березін
