Протягом останніх 10 років в Україні тільки лінивий не говорить про енергоефективність, яка в ідеалі покликана зберегти природні ресурси, поліпшити стан навколишнього природнього середовища та економічно знизити потребу у придбанні енергоносіїв державою задля доступних для населення комунальних послуг. Не віриться, але ця подія нарешті настала, і крига скресла у 2017 році, коли парламент прийняв Закон України «Про Фонд енергоефективності» № 2095 – VIII...
І де дешева комуналка? Далі сказати нічого, бо закон прийняли, однак, за хорошою українською традицією щось, як завжди, пішло не так...
Охопити енергоефективними заходами (термомодернізація мереж, встановлення індивідуальних теплових пунктів, придбання енерго-акумулюючих матеріалів, виконання робіт або надання послуг з утеплення) одночасно по всіх житлових будинках та спорудах просто неможливо, адже держава у питаннях впровадження енергоефективних заходів за собою визнала зобов'язання тільки на часткове співфінансування.
Логічно, якщо держава погодилась на сплату частини коштів щодо енергоефективності, то хто ж платитиме решту?
Ось тут простежується цікавий підхід. У частині 3 статті 1 Закону України «Про Фонд енергоефективності» зазначено, що Фонд може отримувати від урядів, агентств та установ іноземних держав, а також від міжнародних фінансових організацій фінансові внески та допомогу у формі цільових грантів чи в інший спосіб на підставі відповідного договору. Слід підкреслити, що ідея з перекладення фінансового тягаря на когось іншого в Україні ніколи не була спонтанною, а навпаки – цілеспрямованою та послідовною, і до того ж виваженою політикою.
Наприклад, у Національному плані дій з енергоефективності на період до 2020 року, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1228 - р. від 25.11.2015 слово «інвестиції» у документі звучить понад 6 разів, і це достатньо для того, щоб переконатися у масштабах очікуваної допомоги.
Зрозуміло, що той, хто платить, той і встановлює умови.
Зараз у Фонді з енергоефективності з допомогою міжнародних партнерів впроваджено дві Програми «Перші ластівки» та «Енергодім». Ці дві кредитні Програми розраховані тільки для ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків), за умови, коли об'єднання по визначеному алгоритму дій будуть виконувати взяті зобов'язання відповідно до умов Програм. ОСББ за Законом № 2866 – III є юридичною особою, створеною власниками квартир, в той час, як Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417 – VIII наділив кожного власника приватизованої квартири у багатоквартирному будинку, у якому не створено ОСББ, аналогічними правами, які мають члени ОСББ, проте без зобов'язань реєструватись юридичною особою. Тому, якщо у Вашому будинку не створено ОСББ, у Програмах Фонду будинок участі брати не зможе.
Як варіант, покращення стану енергоефективності будинку - це індивідуальна допомога громадянам, але і тут не так гладко. Окрім урядової субсидії та «теплих кредитів» очікувати на інші допоміжні джерела фінансування заходів з енергоефективності не варто.
За положеннями cт. 15 Закону України «Про Фонд енергоефективності» Фонд може надати часткове відшкодування фізичним особам частини кредиту, процентної ставки чи її частини, що використовуються з метою реалізації проектів з енергоефективності.
Однак, на сьогодні немає у Фонду цільової Програми для кредитування фізичних осіб.
Тому, поки що енергоефективність разом з дешевою комуналкою лише за власний рахунок!
В’ячеслав Коновал, юрист-практику у сфері житлово-комунальних послуг.
