«Рідна ненько, алло... Я, здається, тебе покидаю. Звідкись крила взялись, немов птах, у світ інший лечу... Мій блокпост тепер там, де рукою подати до раю, де неправди нема, де ні болю нема, ні плачу... Більш мені не дзвони. Я лишив на землі свій мобільний. І себе не картай, що не стрінеш мене, як колись. Я так щиро хотів, щоби край мій нарешті став вільний... Не сумуй, не ридай, лиш за душу мою помолись...». «Ти чесно бій прийняв, не дбаючи про себе, і, вражений свинцем, упав лицем на сніг, ти не помер, а відійшов на Небо, бо на землі зробив усе, що зміг…».
Цей вірш написала проста тернопільчанка, завідуюча дитячим садочком, син якої загинув під Дебальцево.
За даними командування Операції об'єднаних сил, за тиждень з 4 по 12 червня окупантами було вбито/поранено українських військових:
7/24
Найбільш всього було втрат під Світлодарськом та біля Новоселівки, де у вантажівки з бійцями ворог влучив з забороненими Мінськими домовленостями противотанковою керованою ракетою та миною з гранатомету.
Загинули:
4 червня бійці 17-ї окремої танкової бригади.
Водій-електрик Едуард Лазар, 48 років, служив добровольцем з 2015, у цьому році прийшов на контракт.
Поховали у рідному селі Комарівка на Львівщині. Залишилася донька та онуки.
Наводчик Олександр Лін, 48 років. Поховали в селі Авдот'євка на Криворіжжі. Залишилися дружина та дві доньки.
7 червня бійці полку "Азов"
Максим Олексюк, 23 роки. Поховали у місті Козятин на Вінниччині.
Дмитро Пругло,
28 років. Поховали на Алеї Слави у Полтаві.
Слів немає. Пам'ятаємо, помстимося!
За матеріалами ООС, ЗМІ.
