«В своїй хаті своя правда і сила, і воля!»
Тарас Шевченко.
3.05.2014 р. — громадський активіст, мешканець с. Молочарівка Костянтинівського району Олександр Статива у період окупації проросійськими найманцями зробив геройський вчинок. Коли загін українського десанту зустрів напад зі сторони бойовиків біля Костянтинівської телевежі, та декілька бійців було поранено, Олександр ризикуючи собою та близькими вивів їх з небезпечної зони та по полях супроводив до Краматорського аеродрому.
5.05.1984 р.– в Росії, у Пермських таборах фактично було вбито Олексу Тихого, відомого дисидента, правозахисника, педагога, мовознавеця, члена-засновника Української гельсінської групи, який виступав на захист української мови і культури на Донеччині.
Перепоховання його разом з побратимами В.Стусом та Ю.Літвіним у Києві 19.11.1989 р. стале знаковою подією, як свого часу перепоховання Т.Шевченка в Каневі та похорон Лесі Українка 1913 року. Цей масовий похорон з ходою по Хрещатику став значним щаблем, що наблизив здобуття Незалежности. Посмертно нагороджено орденом «За мужність» 1 ступені. Народився 27.01.1927 р. в с.Їжевка Костянтинівського району.
8.05.1945 р. – німецька делегація у місті Реймс у Франції підписала акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.
На відміну від Росії в цей день цивілізовані країни світу відзначають день закінчення Другої світової війни та перемогу над нацизмом. Але те, що Росії під час підпису не було, не сподобалося Сталіну і він наполіг на тому, щоб в Берліні, в зоні радянської окупації, відбувся “дубль”, друга церемонія підписання акту капітуляції 9 травня. Тому в СРСР 9 травня було проголошено Днем Перемоги. Але ж українці воювали не лише у складі радянської армії, але і в різних арміях світу. Біля 50 тис. українських добровольців з числа канадських емігрантів (а серед них майже півтисячі офіцерів) у 1941-1942 рр. вступили в Канадські збройні сили, щоб взяти участь у розгромі нацизму. Не набагато меншу кількість волонтерів послала в армію США північноамериканська громада українців. З 2015 року в Україні - День пам’яті та примирення, встановлений Указом Президента України № 169/2015 від 24.03.2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни». Наголошено на те, що це зроблено з метою висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України.
9.05 – державне свято (вихідний день) День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, призначене Указом Президента України № 169/2015 та Законом ВР України №2539 від 8.04.2015 р.
У горнилі війни (за різними оцінками) загинуло від 8 до 10 млн. мешканців України, 2,4 млн. осіб було вивезено до Німеччини. У Книгу Пам’яті внесено біля 150 тисяч загиблих солдат та офіцерів з Донбасу.
9.05.2004 р. - дата офіційного заснування Свято-Успенської Святогірської Лаври.
Згідно з історичною версією, першими поселенцями Святих Гір були монахи — ревнителі ікон, що емігрували сюди у VIII-IX ст. з охопленої іконоборством Візантії. Монастир є реліктом Візантії та Київської Русі, місцем одного з перших українських населених пунктів. Письмова згадка про Святогірський монастир відноситься до 1642 року. У XVI сторіччі на межі степу й лісостепу на берегах Сіверського Донця поселяються запорізькі козаки та селяни-втікачі Правобережжя України. Лавра урочисто освячена 25.09.2004 р.
21.05 - у м. Костянтинівка народилася Ольга Акулова - автор та виконавець власних українських пісень у різних стилях, перекладач та виконавець світових хітів українською мовою. Неодноразовий учасник та переможець всеукраїнських музичних конкурсів та фестивалів.
23.05.2014 р. - загинули під час виконання бойового завдання в зоні АТО в с.Карлівка Мар’їнського району Донецької області:
- Олег Ковалишин («Райдер»), народився 1978 р., м. Артемівськ, Донецька область. Військовий підрозділ: 3-й батальйон оперативного призначення НГУ «Донбас». Обставини загибелі: Загинув у бою з терористами біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Був важко поранений, відмовився здаватися; розстріляний з підствольних гранатометів.
«Дід» (родина вирішила відкрити його ім’я після перемоги), з Донеччини, воював у складі батальйону НГУ «Донбас». Потрапив у засідку. Був важко поранений. Відстрілювався до останнього патрона. Розстріляний при спробі самопідриву.
Олексій («Федір»), народився у 1976 р. у м. Донецьк. Боєць 3-го батальйону оперативного призначення НГУ «Донбас». Потрапивши у засідку, заблокований у будівлі, відстрілювався до останнього патрона. Отримав поранення, розстріляний терористом.
26 травня 2014 р. - за декілька годин група спеціального призначення ЗС України звільнила аеропорт ім.С.Прокоф’єва м. Донецьк, який було захоплено бойовиками 18 квітня.
З цього часу ця частка столиці Донбасу є символом твердості українського духу. Українські захисники за свою неймовірну мужність отримали прізвисько «кіборги». В ході боїв за аеропорт «киборгами» були знищені тисячі бойовиків «ДНР», а також сотні солдатів самих елітних спецназівців Росії. В січні 2015 аеропорт захопили російські найманці.
29.05.1948 р. - в м. Бережани на Тернопільщині народився Геннадій Мороз - донецький письменник, редактор телебачення, лауреат літературної премії ім. В. Сосюри, почесний громадянин м. Бережани.
Автор поетичних збірок «Сині паморозки», «Море», «Вересневі дні», «Земля», «Вулиця Якірна», «Ратуша», «Замок дитинства мого», «Ринкова площа», «Квиток до Бережан»; книжки віршованих усмішок «Шляк трафив». Мешкає у Мариуполі.
31.05.1223 р.– згідно з історичною версією в районі Кам’яних Могил (Володарський район Донецька обл.) відбулася сумнозвісна битва на р. Калка за участі війська Київського князя Мстислава Романовича та монголо-татарської орди.
За свідченнями стародавніх літописів, загинув кожен четвертий русич, а саме кровопролитне побоїще продовжувалося близько 10 днів.
