Чи розуміє влада Костянтинівки, наскільки це відноситься до нашої громади? Чи пам’ятає, що у нас народився та виріс Олекса Тихий?
Ось такого листа направив міському голові О.Азарову голова Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валерій Романько: «Погоджуюся з пропозиціями з приводу вшанування пам’яті правозахисника, нашого земляка Олекси Тихого, які були висловлені місцевими краєзнавцями та громадськими організаціями Товариство ім.О.Тихого, ГО «Бахмат», ГО «Енеїда», у зв'язку з тим, що в цьому році виконується 95 років з дня народження Олекси Тихого:
1. Провести великий захід обласного рівня в Новодмитрівському ліцеї - ОЛЕКСИНИ ЧИТАННЯ.
2. Домовитися з військовими та привести в більш-менш нормальний стан садибу та місто, де народився Олексій Іванович.
3. Відкрити на будівлі Костянтинівської поліції (належить громаді) пам'ятну дошку, що тут перебував Олекса Тихий.
4. Встановити на трасі Костянтинівка-Часів-Яр, на повороті на Новодмитрівку, стелу-вказівник на садибу Тихих.
5. Провести велоперегони обласного рівня "Слідами Олекси Тихого" на день проведення фестивалю "Вільний степ" - з початком у Слов’янську (відкриває традиційно очільник області) та фіналом - на Фестивалі з відпочинком на 1 ставку».
Чи буде на це відповідь О.Азарова, чи знову «мовчанка»? Минула влада ігнорувала все по О.Тихому (навіть вулицю відмовилася перейменувати на його ім’я – зверху примусили), ця, схоже, йде тим же шляхом, якщо не гірше…
Олексій Іванович Тихий народився на наших теренах 27 січня – часу обмаль. До речі, ще один політв’язень-донеччанин, побратим Олекси – Василь Стус, теж народився в січні. На його ім’я влада Давидова-Разумного також відмовилася дати назву вулиці. Тоді Піонерську перейменували спеціально, щоб познущатися, не в Стуса, що подавали краєзнавці, а в ФУТБОЛЬНУ!
Нічого, час все розставляє на свої місця. Як розставив працівників культури та освіти, які пішли в ОПЗЖ (наприклад, директорка Центральної бібліотеки), а зараз, навпаки – бути проти голови цієї партії Медведчука: придбати книги проти Медведчука В.Кіпіані, робити заходи та оспівувати жертву Медведчука Василя Стуса. Ну, то їм таке не вперше – бігали у 14-му за рашистів, а зараз оспівують Україну. Головне, щоб щиро, щоб через каяття.
Але вчитайтеся в ці строки великого політв’язня Стуса, це ж про всіх сучасних переселенців, кого такі антиукраїнські дії, у т.ч. місцевої влади, лишили рідних домівок: «О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні і лазурове простелися, пролийся мертвому мені! І поверни у дні забуті, росою згадок окропи, віддай усеблагій покуті і тихо вимов: лихо, спи! Минуле, озовися, де ти? Забуті радощі, жалі. О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні, і лазурово простелися, і душу порятуй мені...».
Тільки люди без серця можуть таке робити…
В.Березін
