Нині у часи економічної кризи для офіційно працюючих співвітчизників, не залежно від особливостей їхньої зайнятості, за основним місцем роботи чи за сумісництвом, на цілу ставку або менше, постає цікава дилема. Перебуваючи членом первинної профспілкової організації за місцем роботи, з одного боку, людина юридично захищена від незаконного звільнення за ініціативи роботодавця без згоди профспілки. Це може стати дієвим аргументом у суді на користь незаконно звільненого працівника. І судові рішення виносять із поновленням людини на роботі та виплатою усіх належних грошових сум. А з іншого боку, у випадку неефективної роботи й самої позиції профспілкової організації, яка у більшості випадків негласно практично підтримує роботодавця, є сенс вийти із членів профспілки, аби відчути щомісячну й річну економію коштів, які перераховуються із заробітної плати як профспілкові внески. Навіть якщо профспілка в організації практично не захищає працюючих, вона формально має бути, бо такі вимоги Закону. Отож, варто детальніше зважити усі «за» і «проти», аби знати, як краще діяти.
Про соціально-економічні аспекти
На практиці не рідко бухгалтери допомагають профспілці підтримувати статистику, тобто людина особливо не замислюючись, є членом профспілки і кожного місяця з її зарплати відраховуються профспілкові внески. І за робочий рік це набігає чимала сума коштів, залежно від розміру місячної зарплатні. Може бути надана працівнику матеріальна допомога, як правило 1 раз на рік, приблизно 400-500 грн., цукерки для дітей до нового року. Так, це приємні речі, але варто ретельно порахувати «ціну питання». Можливість через первинну профорганізацію за місцем роботи звернутися вище, наприклад до районної чи обласної організації профспілки та отримати в окремих випадках більш солідну грошову допомогу. Про це треба дізнаватися. Стати членом профспілки за місцем роботи або вийти з неї можна у будь-який час, подавши відповідну заяву. Але на практиці цього може бути не достатньо, отож краще дізнатися інформацію про вас у бухгалтерії. Бо саме бухгалтерія не рідко зараховує вас до членства без вашої заяви, так би мовити «за замовчуванням».
Згідно Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (ст. 19) у питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об’єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках. У питаннях індивідуальних прав своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами. Хоча в реальності у первинній профорганізації нерідко перед тим, як консультувати із трудових питань за місцем роботи, можуть поцікавитися чи ви є членом профспілки, та сплатою внесків, і далі вже вести з вами діалог. Тому варто деякий час уважно провести спостереження за роботою первинної профспілкової організації за місцем роботи. Якщо там дбають про законні інтереси працюючих, то не варто припиняти своє членство. Якщо ж профорганізація мало чим вам допомагає, то маєте право з неї вийти в будь-який момент, заради економії коштів вашої зарплати.
Звільнення працюючого члена профспілки — тільки за згодою профспілкової організації
Щомісяця із заробітної плати члена профспілки відраховуються профспілкові внески. А як відреагує профспілка, щоб захистити людину, коли дійде справа до звільнення працівника за ініціативи роботодавця? Які процедури передбачені для керівника? Які спірні ситуації створює сучасне життя?
Основною правовою нормою є стаття 43 Кодексу законів про працю України. Вона врегульовує розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Розірвання трудового договору у переважній більшості ситуацій (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Як юридично захищені від незаконного звільнення працівники, які є членами первинної профспілкової організації, що діє за місцем роботи?
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профорганізації, членом якої є працівник, розглядає у 15-денний строк обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Таке подання має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з’явився на засідання, розгляд заяви відкладається. У разі ж повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
А тепер про практичні алгоритми дій з боку профспілки. Виборний орган первинної профорганізації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в 3-денний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профорганізації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Що тут є практично важливим? Рішення виборного органу первинної профорганізації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає такого обгрунтування, роботодавець має право звільнити працівника без згоди профспілки не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профорганізації. (Такі правові норми є у статті 39-й Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», де детально описано порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.)
Роботодавець звільнив працівника без згоди профспілки.Які є наслідки?
Відповідь знайдемо у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 (зі змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів». Саме Постанова № 9 є практичним орієнтиром для судів. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 КЗпП. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, членом якої є працівник. Згода профспілкового органу на звільнення не може бути визнана такою, що має юридичне значення, якщо не додержані вимоги про участь у засіданні цього органу більше половини його членів, або згода давалась на прохання службової особи, що не наділена правом прийняття на роботу і звільнення.
(Скажімо, подання заступника директора підприємства, який не має повноваження приймати людей на роботу, адресоване профспілці, про звільнення працівника, в суді матиме шанси на програш).
Чого чекати роботодавцю, який звільнив працівника без звернення до профспілки?
Тоді роботодавець матиме клопіт у суді і додаткові шанси для самозахисту будуть у звільненого працівника. Встановивши, що звільнення працівника проведено роботодавцем без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Не буде суперечити закону ситуація, якщо до профспілкового органу звернеться власник чи уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду. Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.
Ось такі є правові аспекти захисту працівника, який є членом профспілки. Якщо ж людина на момент розгляду судом спору не є членом профспілки, то розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) цілком допускається. (ст. 43-1 КЗпП України).
Як роботодавець із профспілкою сперечався в суді…
Досить цікавим і доволі показовим прикладом із судової практики є цивільна справа за позовом ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе» до Сумського обкому профспілки працівників машинобудування та металообробки. Керівництво підприємства звернулось до профспілки (відповідача у суді) з поданням про надання згоди на звільнення радника Президента Товариства із соціальних питань за п.4 ст.40 КЗпП України (прогул без поважних причин). Але профспілка відмовила роботодавцю у дачі згоди на звільнення працівника. На думку роботодавця, відповідач (профспілка) розглянув подання не об’єктивно. Втім, суд зробив інші висновки. Звільнення працівника за прогул без поважних причин потребує згоди профспілкового комітету, проте спірне рішення профспілки при вирішенні питання про звільнення працівника з роботи має рекомендаційний характер, не порушує прав та інтересів роботодавця. Суд відмовив у задоволенні позову роботодавця до обкому профспілки про визнання незаконним рішення за необґрунтованістю. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33521721)
Куди можна звернутися за правовою допомогою у проблемних ситуаціях?
Для поновлення на роботі слід звертатися до суду. Ось Апостолівський районний суд Дніпропетровської області виніс у червні 2021 року Ухвалу на користь звільненого працівника: звернутися до первинної профспілкової організації «Захист праці» АТ «ДТЕК Дніпроенерго» з запитом про надання згоди або відмову в наданні згоди на звільнення людини з посади машиніста-обхідника з котельного устаткування.
У разі невиплати зарплати можна подати звернення до ГУ Держпраці області, а ще звернутися за консультаціями до бюро та центрів безоплатної правової допомоги. Йдеться про складання процесуальних документів та призначення адвоката для представництва інтересів заявника у суді. Це у певних випадках надається людині на безоплатній основі.
Бути членом первинної профспілкової організації і мати юридичний захист від незаконного звільнення без згоди профспілки, або потім захищати себе самотужки й зекономити на профспілкових внесках — над цим ключовим питанням варто добре поміркувати кожному з нас.
Леонід Гапєєв, юрист
