Судові рішення на користь невакцинованих вчителів

Опубликовано moderator - Feb 21
Printer Friendly, PDF & Email

Поки в Україні триває захворюваність від респіраторної хвороби COVID-19, примусова вакцинація створила чимало суперечностей правового змісту для роботодавців і найманих працівників. Людей відсторонюють від роботи та не виплачують заробітну плату. Тепер маємо перші судові справи та ухвалені судами рішення на користь не вакцинованих працівників, яких поновлюють на роботі. Що ж насправді відбувається, на чому ґрунтуються рішення української Феміди? На прикладі невигаданої історії вчительки з Вінничини дізнаємося докладніше.

У ситуації відсторонення від роботи без збереження заробітної плати працівники, які не згодні з такими діями роботодавців, подають цивільний позов до суду. І в Україні це вже не поодинокі випадки. У різних джерелах можна знайти такі повідомлення. Але зараз ми звернімося до першоджерела. Нині в судовій практиці України є оприлюднені судові рішення, що яскраво свідчать про позицію Феміди на боці працівників.

Втім, не все так відбувалося, як сподівалися позивачі. Бо не повністю задоволено судами різні позови, йдеться про визнання незаконним наказу роботодавця про відсторонення працівника та подальше поновлення його на роботі. Тому пропонується до уваги читачів найпоказовіше з цих судових рішень, що без сумніву, може стати гарним практичним прикладом для інших співвітчизників, не вакцинованих та незаконно відсторонених від роботи без збереження заробітної плати.

Пригадаємо цікаві епізоди з невигаданої історії, що започаткована сучасною судовою практикою. Для ознайомлення і взяття «на озброєння» варто уваги Рішення від 07 грудня 2021 року Липовецького районного суду Вінницької області (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101790026).

Людина звернулася з позовом до Комунального закладу «Турбівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області». Вимоги вчительки доволі прості: визнати незаконним та скасувати Наказ про відсторонення від роботи, датований 08.11.2021; зобов’язати заклад загальної середньої освіти виплатити позивачеві невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами. Жінка працює вихователем групи продовженого дня в закладі загальної середньої освіти. У листопаді 2021-го вона зіштовхнулася із грубим порушенням її конституційних прав з боку відповідача. Роботодавець постійно вимагав медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом. Згодом 08.11.2021 позивача було повідомлено про нібито обов’язкове профілактичне щеплення проти хвороби COVID-19. А ще в той день їй було вручено наказ про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від зазначеної хвороби.

Однак, як стверджує позивач, ні в її трудовому контракті, ні в посадовій інструкції чи в будь-якому іншому документі, підписаному між сторонами, зобов’язання про здійснення такого щеплення немає.

На чому базуються висновки суду?

Ухвалою суду від 15.11.2021 призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони не подали до суду своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. А відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не було подано.

Згідно з відомостями про роботу, які зазначеній у Трудовій книжці (починаючи з 25.08.1994) вбачається, що позивач дійсно працює в закладі загальної середньої освіти селищної ради. На підставі наказу роботодавця від 30.08.2019 жінку, яка раніше була вчителем початкових класів, переведено вихователем групи продовженого дня з 01.09.2019. Відповідно до наявного у матеріалах справи копії повідомлення від відповідача, що датоване 08.11.2021, позивачу того ж дня повідомлено про обов’язкове профілактичне щеплення проти COVID-19.

Доволі дивно у такому повідомленні зазначено ось що: «На підставі наказу МОЗ від 04.10.2021 № 2153 просимо до 05.11.2021 надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595. Якщо до цієї дати Ви не надасте один із зазначених документів, 08.11.2021 Вас відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст. 46 КЗпП України, ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб».

З таким повідомлення позивач була ознайомлена 08.11.2021 о 10:59 год, про що свідчить її запис. Згідно з наявної у матеріалах судової справи копії оспорюваного наказу, виданого відповідачем про відсторонення від роботи позивача, що датований 08.11.2021, вчительку на підставі ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу МОЗ від 04.10.2021 № 2153 відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення від COVID-19, без збереження заробітної плати. Крім того, серед підстав видання того наказу визначено повідомлення про обов’язкове профілактичне щеплення від 08.11.2021. З таким наказом позивач була ознайомлена 08.11.2021 року, про що свідчить її запис з висловленим запереченням проти наказу. Тобто фактично 08.11.2021 позивачка була повідомлена відповідачем про недопущення її до роботи на час відсутності щеплення від COVID-19, а документи про наявність відповідного щеплення вона мала надати відповідачу до 05.11.2021, що є нездійсненною умовою. Оскільки суперечить навіть вимогам формальної логіки. Наказом роботодавця, датованим 08.11.2021, позивачку відсторонили від роботи та позбавили зарплати.

Колізії тлумачаться судом на захист прав людини?

Не чіткі й доволі суперечливі формулювання міністерських наказів МОЗ стосовно обов’язкової вакцинації, якими вже заполонили інформаційний простір, знайшли відповідну негативну правову оцінку у даному судовому спорі працівника з роботодавцем.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Профільний Закон (діючий Кодекс законів про працю України, ст. 46) визначає для роботодавців конкретні підстави відсторонення від роботи. Так, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що лише профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов’язковими і включаються до календаря щеплень.

За висновками суду, із прийняттям відповідного наказу МОЗ правове регулювання та визначення тих профілактичних щеплень, які є обов’язковими не змінилось, а відтак відсторонення працівника, який і входить до переліку затвердженого наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, є незаконним. У будь-якому випадку, відповідно до п.4 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень (затверджене Наказом МОЗ 16.09.2011 № 595 (у редакції від 11.08.2014 № 551) дозволяється проводити щеплення тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень.

Профілактичні щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до вказаного Календаря профілактичних щеплень в Україні не включені. Тому посилання та обґрунтування відповідачем необхідності наявності доказів щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 з якимись датами є незаконним. Сама по собі вимога роботодавця до працівника про надання доказів проведення якихось медичних маніпуляцій, тобто проведення щеплень, також є незаконною. Такий висновок суду ґрунтується на статті 3-й Конституції України. «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Ще одним аргументом на користь відстороненої від роботи вчительки є відсутність в оспорюваному наказі роботодавця посилання, як на підставу його винесення, подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби про відсторонення позивачки від роботи. А якщо не було відповідного подання санітарно-епідеміологічної служби, адресованого роботодавцю, про відсторонення конкретного працівника від роботи, то такий «самостійний» наказ роботодавця, за висновком суду, однозначно є безпідставним, свавільним та підлягає скасуванню.

Позовні вимоги задоволено

За результатами розгляду цивільної справи суд повністю задовольнив позов вчительки до закладу освіти. Таким чином судом визнано незаконним та скасовано наказ роботодавця про відсторонення її від роботи. А ще суд зобов`язав той комунальний заклад загальної середньої освіти виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи. І також судом вирішено стягнути до держбюджету судові витрати у вигляді судового збору, це 1816 грн. Чи то є випадково, що повний текст рішення суду складено 10.12.2021, у міжнародний день прав людини? (Докладніше: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101790026)

На практиці маємо й інші аналогічні судові рішення. Одне з них теж ухвалено на користь педагога. Так, 6 грудня 2021 року відбулося засідання Роменського міськрайонного суду Сумської області за позовом вчителя до Роменської ЗОШ № 2 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу.

У цій історії позовні вимоги вчителя до освітнього закладу суд задовольнив частково. Скасував Наказ «Про відсторонення від роботи працівників школи» від 05.11.2021 року. Йдеться про незаконне відсторонення від роботи позивача П., вчителя англійської мови. В задоволенні інших вимог позову відмовлено.

Через обмеження обсягу газетної рубрики складно одразу розповісти багато таких історій. Але на цьому поки ще не варто ставити крапку. Бо судова боротьба за свої конституційні права з боку не вакцинованих і незаконно відсторонених від роботи освітян нині триває…

Леонід Гапєєв, юрист