Прощавай, Артеме, прощавай...

Опубликовано Berezin - Nov 07

Ми всі знали, що дива вже не буде, що його речі, зняті з останків - то його речі. Але чекали результатів ДНК.

Сьогодні вони прийшли - на 99% це Артем Попік.

Наш Артем.

 Артем Попік. Прощавай, Артеме, прощавай...

Перед очима проходять зустрічи з ним.

Ось одна з небагатьох, що, завдяки нашему музею, залишилася:

https://www.facebook.com/100002033530478/videos/pcb.1929894750421624/1929886373755795

Але це вже новий Артем - щасливий чоловік та щасливий батько:

Артем Попік. Щасливий батько...

А це, як пропроцтво, з його сторінки у фейсбуці від 18 лютого 2022 року...

Ну чому, чому про таких тільки після?

Він таким був, як мінімум з 14-го року і він заслуговував на пошану та увагу.

Немає, точно немає Героїв Донеччини, які б були активними борцями за Україну до 2014-го року, безпосередній учасник Майдану, в'язень "гіркінського підвалу" (місяць важко катували), учасник АТО в батальйоні кіборгів, нагороджений за оборону Авдіївки, пройшов пекло в Зайцево, доброволець весною 2022-го, загибель у пеклі на Харківщині - с.Стариця під Вовчанськом, на березі Сіверського Дінця.

Але з 2014-го до 2022-го, як ми не зверталися - ні Костянтинівська, ні обласна рада нас не слухала.

Подивимося - що буде зараз.

Це наш пантеон - від Олекси Тихого до Артема Попіка.

Нас нікого не буде - вони залишуться назавжди, тому що назавжди буде Україна та українська Донеччина.

https://konstantinovka.news/newspaper/politikum/u-svobody-poyavilsya-golova

https://konstantinovka.com.ua/newspaper/iz-zony-oos-ato/proyshlo-5-rokiv-z-dnya-ikh-podvigu

https://glavred.info/crime/278367-v-konstantinovke-terroristy-pohitili-uzhe-vtorogo-svobodovca.html

https://zbruc.eu/node/23638

https://svoboda.org.ua/news/articles/bagato-hto-z-bijtsiv-i-ne-znav-shho-ya-buv-u-poloni-vvazhaly-yakshho-danyetskij-znachyt-syepar/112372/

https://www.youtube.com/watch?v=mi1wNJ1_Rqo

Захищаючи Україну від російських загарбників загинув Артем Попік з Донеччини. Безпосередній учасник Майдану. Він був взірецем патріотизму і за свою тверду українську позицію навіть був 30 днів у полоні банди стрілкова-гіркіна в 2014 році. В 2015 році Артем вступив до лав ЗСУ та боронив рідну Донеччину та рідну Україну від клятих окупантів. Має відзнаки за оборону Авдіївки. В 2022 році, коли вивез родину до Вінниці, пішов добровольцем до 120 ТРо. Загинув як герой на Харківському напрямку 14 травня 2024 року. Прощання з Артемом відбудеться у м.Вінниця у пʼятницю, 15 листопада, о 8.45 по вул. Батозькій 12( Реквієм), заупокійне відспівування в Преображенському кафедральному соборі ПЦУ о 10-й годині, поховання на Алеї Слави Сабаровського кладовища об 11 годині. Прохання до всіх небайдужих долучитися до прощання з Героєм, віддати останню шану та створити живий коридор з 9.30 до 10. 00 від вул. Батозької 12 до Преображенського собору, та 10.40 від вул. Соборної по маршруту до Сабаровського кладовища